Екзотичний відпочинок у Таїланді

Зелен Тай

У дитинстві я захоплювався казками Південно-Східної Азії. У них сторінками перестрибували розумне й винахідливе оленятко Канчиль, щоб укотре обдурити ікластого велетня-людожера, а мудрі ченці в помаранчевому вбранні неспішно розмовляли з підступними тиграми й добрими слонами. А ще - поміж стрункими пальмами та сріблястими водоспадами ходили невимовні красуні, припрошуючи втомленого мандрівника до спокою в таємничому палаці... Вірте чи не вірте, але всіх тих героїв і зараз можна зустріти на сході Таїланду.

Три основні кольори - зелений, бірюзовий і золота - вносять у серце спокій стародавньої землі. Утім, золота та бірюзи небагато. Джунглі та плантації лише подекуди прошиті нитками потоків і річок. Дещо частіше смарагдовий килим проколюють золоті шпилі буддійський храмів та пагод, які своїми обрисами нагадують мезозойські хвощі та плауни. Замість динозаврів у нетрях мирно пасуться висловухі слоники ...

Тайський екотуризм набирає обертів. Головний його центр - національний парк "Хао-яй", що за двісті кілометрів від Бангкока. З тигром, щоправда, в місцевих горах зустрітися складно, проте канчілі, кішечки циветт і птахи-носороги не перевелися. А кумедних, хоч і дещо моторошних летючих лисиць можна спостерігати навіть із балкона готелю, коли в оксамитових сутінках вони літають на пошуки солодких дарів тропіків - рамбутану, мангустіну, лічі, лонґану...

Зате з екзотичним для екваторіальних широт виноградом ті ласуни ще не запізналися. Чого не скажеш про людей, які нещодавно виявили, що клімат тутешніх гірських долин підходить для виноробства. Звісно, у випадку тайські шардоне та каберне - новина, проте якість відмінна! Казкові красуні в дегустаційних залах тонкими пальчиками наливають у келихи чарівний напій... Туристи призволяються залюбки: після перемоги над зеленим змієм зовсім не страшно поринути у вічнозелені нетрі.

Тропічний ліс у Таїланді - найцікавіший на планеті. Хоча б тому, що в ньому росте до двох тисяч видів тільки деревних рослин (порівняйте з нашими середньостатистичними двома десятками). І все це розмаїття дихає, капає, шелестить, дзвенить... Величезні стовбури зелених реліктів підпирають небо, яке в таких місцях набуває оливкового відтінку. Впорядковані доріжки ваблять у загублений світ - повз аквамаринові басейни з термальною водою, густі бамбукові зарості (найбільші "вудилища" сягають півметрової товщини!), скелі із загадковими гротами... Сотні гігантських метеликів прикрашають квітами театральні декорації доісторичного лісу. Ці крилаті істоти надто стрімкі для фотолюбителів...

А що ж головний ботанічний бренд країни - незрівнянні орхідеї? У капітальному тритомнику "Дикі орхідеї Таїланду" можна блукати не один день. Щоправда, знайти ті квіточки в природі не так просто, як у книжці. Одні з них надто мініатюрні, інші цвітуть лише раз на кілька років, а до третіх здатен дістатися хіба Термінатор останньої моделі. Але вихід, точніше, вхід, є! Естетів запрошують до орхідейних ферм, де швидко і з комфортом можна не лише перенюхати та перефотографувати сотні й сотні видів цих вишуканих симбіонтів, а й прикупити щось на вічну згадку про казкове південне королівство...

Крабсодія в стилі блюз

Почувши слово "Крабі", тайці обов'язково розпливаються в усмішці, закочують очі і цокають язиком. Після відвідин цієї провінції на самому півдні країни так роблять і туристи. Адже це воістину райський архіпелаг в океані грішного світу! Наприкінці ХХ століття тихий куточок Таїланду блискавично перетворився на модний романтичний курорт.

Катер із кількома надпотужними "Ямаха" мчить Андаманським морем. Тільки так можна дістатися фантастичних островів із математичною назвою Пі2 (Пі-Пі, або в іншій транскрипції - Пхі-Пхі). Втім, ні скиглити, ні обчислювати квадратуру кола тут не доведеться.
На Великому Пхі-Пхі (тайською - Пхі-Пхі-Дону) виросло курортне містечко з однойменною назвою - мрія глянцевого журналу. Стовідсотково райський антураж включає мальовничу набережну, невеликий порт з рядами обвішаних яскравими гірляндами човнів, шикарні пляжі з білосніжним пісочком - і все це на тлі красивезних скель, задрапірованих густою зеленню. А ось чого на острові немає, то це асфальтованих доріг і, відповідно, автотранспорту. Житло - на будь-який смак: і відокремлені від усього світу розкішні готелі, і демократичні бунгало на третій лінії. Шанувальникам автентики пропонують пожити в плетених із пальмового волокна хатинках на опорах. Дивна річ: візерунки на їхніх стінах - цілком українські. Не інакше як трипільці приходили і до Таїланду ...

Маленький Пхі-Пхі (Пхі-Пхі-Ле) - наче безлюдний острів із "Тисячі й однієї ночі". Красива тутешня бухта - Майя-Бей. Якщо пристати до неї вранці, випередивши орди шанувальників Леонардо ді Капріо (тут знімали знаменитий "Пляж"), можна уявити, що хвилі щойно змили сліди Синдбада-мореплавця. А далі без особливого напруження фантазії всілякі романтики звивчастими стежками потрапляють хоч до печери циклопа, хоч до гнізда птаха Рухх, хоч на піратську стоянку. Пірати тут справді були - на стінах так званої печери Вікінгів збереглися їхні малюнки кораблів різних часів і народів. Нині в таємничій заглибині живуть збирачі ластівчиних гнізд, з яких готують делікатесні супчики. Насправді йдеться не про ластівок, а про стрижів-саланганів, які з власної слини ліплять гнізда на карколомних скелях. Висота не лякає вправних гніздолазів, які за допомогою акробатики та бамбукових жердин дістаються куди завгодно.

На третьому острові архіпелагу - Бамба - найкращий у Таїланді снорклінг, тобто підглядання за рибами. Для процесу потрібні тільки маска і трубка. Можна без ласт. А далі - просимо панове: гладьте добрих скатів, уникайте розкішних медуз, годуйте вічно голодних барракуд... Відлюдники ж і мізантропи можуть вирушити на абсолютно дикі пляжі, де компанію їм складуть хіба морські варани. Утім, ці симпатичні двометрові рептилії воліють гуляти в джунглях і рідко турбують купальників ...

Ближче до цивілізації фауна змінюється. На суходолі - на курортному узбережжі Ноппарат-Тара-Біч - окрім місцевих панянок із песиками та дітками, дуже часто трапляються крабоподібні найрізноманітніших модифікацій. Одні нагадують химерних павучків, інші - міні-марсіан на бойових триногах, а деякі ... стрімко вимирають. Насамперед це стосується великого блакитного краба, якого так цінують просунуті гурмани. Звісно, не лише за красу ... "Хто винен" - зрозуміло, то "що робити"? Тайці думали недовго і започаткували свято "звільнення блакитного краба". На початку літа місцеве начальство та VIP-туристи випускають у море міріади маленьких крабиків зі спеціальних розплідників, долучаючись до порятунку цього унікального Божого створіння. І ресторани не ображені ...

Золото в глазурі

Прихильникам теорії переселення душ у Таїланді буде цікаво. Адже це країна буддизму, що переміг, нехай і дещо видозміненого порівняно з початковим вченням. Сам Будда чесно і без саботажу пройшов 550 перероджень, побувавши 85 разів царем, 83 рази - пустельником, 5 разів - рабом, тричі - Парі, а решту - різними тваринами. А осінило його два з половиною тисячоліття тому, коли він в образі царевича Гаутами Сіддхартхи Сиддхартхи сидів на березі сонної річки під священним деревом Бо. Однак він не залишився в нірвані, а взявся вчити людство, як завершити мученицьку нескінченність інкарнацій і перейти в ніщо.

Як водиться, для широкого загалу абстрактне вчення здалося надто складним. Тож, незважаючи на заповіт самого Будди, його послідовники створили цілком конкретні дороговкази до нірвани - тисячі й тисячі храмів і монастирів, наповнених неймовірною кількістю статуй і зображень Просвітленого: від мініатюрних до гігантських, від гранітних до золотих...

Окрім "Першобудди" тайці визнають й інших, "пізніх" будд (так навчає провідна в Таїланді школа махаяни). Це лише кілька людей, переважно ченців, які, як вважають, не тільки досягли нірвани, а й працюють далі. Їхні "постаті" сидять у святилищах і на постаментах у позі лотоса, відсторонено дивлячись на цей божевільний, божевільний світ... Не варто дивуватися й наявності в тайських буддійських храмах усякої нечистої сили. Одно- і триголові змії гориновичі, страшні демони-охоронці, індійські слоники-ганеша - все це майже неодмінні атрибути тутешнього буддизму, що визнає наявність різноманітних божеств. Та й сам Будда на теренах Таїланду часто постає чотириликим, парадоксально поєднуючись з індуїстською трійцею - Воротами, Шивою та Вішну.

Побожні тайці будуються далі. По всіх-всюди кипить робота, і все нові й нові біло-золоті з червоним монастирі та "скити" напрочуд вдало доповнюють синьо-зелену природну палітру країни. На жаль, "канонічні" храми схожі один на одного, як сіамські близнюки. Проте сучасні архітектори все частіше наважуються замахуватися на непохитні традиції. Щоправда, не в столиці, а в провінції. У місті Накхон-Ратчасіма з'явився храм, що приніс своїм творцям премію "за найкращу буддійську споруду в стилі модерн". А в місті Крабі новенький сіро-блакитний монастир так сподобався українським турагентствам, що миттєво потрапив на вітчизняні рекламні щити із закликом терміново їхати до Таїланду.
Нічого не поробиш, шановні тайці: нірвана почекає, приймайте гостей. "Май пен рай" - оно-то так, але й сам Будда, напевно, підтримав би таку пропозицію ...

ПАСТКИ екотуризму

"Зелений" і "синій" (сухопутний і морський) туризм у Таїланді мають нюанси. Добре, якщо гостинні господарі щось знають про країну, з якої прибув турист. А якщо ні? Тоді стережіться. Адже екзотикою тут вважають цілком звичні для нас речі.
Наприклад - коров'ячі ферми, де можна особисто (тільки уявіть собі!) подоїти корову, поїздити на тракторі, скуштувати справжній молочний (а не кокосовий) пломбір... Пишаються тайці й грибними господарствами, де після цехів з ароматом поганок вам запропонують відповідний грибний напій.
У ресторанах морепродукти та супчики - запаморочливо смачні. Але й запаморочливо перчені. Однак жалібний скиглення "Ноу спайсі!" викликає лише слабку посмішку нерозуміння: мовляв, і чого вони хочуть, ті фаранги (білі прибульці)?
На пляжах відливи бувають кілометрові. А купатися треба. І будете, як миленькі.
Отже, запам'ятайте все це і розкажіть зацікавленим особам перед поїздкою до Таїланду. І все буде "май пен рай".

_________________

ВЕРСИЯ НА РУССКОМ ЯЗЫКЕ

Зелен Тай

В детстве я увлекался сказками Юго-Восточной Азии. В них страницами перепрыгивали разумное и изобретательное олененок Канчиль, чтобы в очередной раз обмануть клыкастого великана-людоеда, а мудрые монахи в оранжевом одеянии неспешно беседовали с коварными тиграми и добрыми слонами. А еще - между стройными пальмами и серебристыми водопадами ходили неописуемые красавицы, припрошуючы усталого странника к покою в таинственном дворце ... Верьте или не верьте, но всех тех героев и сейчас можно встретить на востоке Таиланда.

Три основных цвета - зеленый, бирюзовый и золота - вносят в сердце покой древней земли. Впрочем, золота и бирюзы немного. Джунгли и плантации только где-где прошиты нитками потоков и рек. Несколько чаще изумрудный ковер прокалывают золотые шпили буддийский храмов и пагод, которые своими очертаниями напоминают мезозойские хвощи и плауны. Вместо динозавров в дебрях мирно пасутся вислоухие слоники ...

Тайский экотуризм набирает обороты. Главный его центр - национальный парк «Хао-яй», что в двухстах километрах от Бангкока. С тигром, правда, в местных горах встретиться сложно, однако канчили, кошечки циветт и птицы-носороги не перевелись. А забавных, хотя и несколько жутких летучих лисиц можно наблюдать даже с балкона отеля, когда в бархатных сумерках они летают на поиски сладких даров тропиков - рамбутан, мангустин, личи, Лонган ...

Зато с экзотическим для экваториальных широт виноградом те сладкоежки еще не запизналися. Чего не скажешь о людях, которые недавно обнаружили, что климат здешних горных долин подходит для виноделия. Конечно, в случае тайские шардоне и каберне - новость, однако качество отличное! Сказочные красавицы в дегустационных залах тонким пальчиками наливают в бокалы волшебный напиток ... Туристы призволяються охотно: после победы над зеленым змием совсем не страшно погрузиться в вечнозеленые дебри.

Тропический лес в Таиланде - интересный на планете. Хотя бы потому, что в нем растет до двух тысяч видов только древесных растений (сравните с нашими среднестатистическими двумя десятками). И все это разнообразие дышит, капает, шелестит, звенит ... Огромные стволы зеленых реликтов подпирают небо, в таких местах приобретает оливкового оттенка. Упорядочены дорожки манят в затерянный мир - мимо аквамариновые бассейны с термальной водой, густые бамбуковые заросли (крупнейшие «удилища» достигают полуметровой толщины!), Скалы с загадочными гротами ... Сотни гигантских бабочек украшают цветами театральные декорации доисторического леса. Эти крылатые существа слишком стремительные для фотолюбителей ...

А что же главный ботанический бренд страны - несравненные орхидеи? В капитальном трехтомнике «Дикие орхидеи Таиланда» можно бродить не один день. Правда, найти те цветочки в природе не так просто, как в книге. Одни из них слишком миниатюрные, другие цветут лишь раз в несколько лет, а к третьим способен добраться разве Терминатор последней модели. Но выход, точнее, вход, есть! Эстетов приглашают орхидейных ферм, где быстро и с комфортом можно не только перенюхаты и перефоткаты сотни и сотни видов этих изысканных симбионтов, но и прикупить что-то вечное память о сказочном южное королевство ...

Крабсодия в стиле блюз

Услышав слово «Краби», тайцы обязательно расплываются в улыбке, закатывают глаза и тикают языком. После посещения этой провинции на самом юге страны так делают и туристы. Ведь это поистине райский архипелаг в океане грешного мира! В конце ХХ века тихий уголок Таиланда молниеносно превратился в модный романтический курорт.

Катер с несколькими сверхмощными «Ямаха» несется Андаманским морем. Только так можно добраться фантастических островов с математической названием Пи2 (Пи-Пи, или в иной транскрипции - Пхи-Пхи). Впрочем, ни хныкать, ни вычислять квадратуру круга здесь не придется.
На Большом Пхи-Пхи (по-тайском - Пхи-Пхи-Дону) вырос курортный городок с одноименным названием - мечта глянцевого журнала. Стопроцентно райский антураж включает живописную набережную, небольшой порт с рядами увешанных яркими гирляндами лодок, шикарные пляжи с белоснежным песочком - и все это на фоне красивезних скал, задрапированных густой зеленью. А вот чего на острове нет, то это асфальтированных дорог и, соответственно, автотранспорта. Жилье - на любой вкус: и отделены от всего мира роскошные отели, и демократические бунгало на третьей линии. Поклонникам автентики предлагают пожить в плетеных из пальмового волокна избушках на опорах. Странное дело: узоры на их стенах - вполне украинский. Не иначе как трипольцы приходили и в Таиланд ...

Маленький Пхи-Пхи (Пхи-Пхи-Ле) - как необитаемый остров с «Тысячи и одной ночи». Красивая здешняя бухта - Майя-Бей. Если пристать к ней утром, опередив орды поклонников Леонардо ди Каприо (здесь снимался знаменитый «Пляж»), можно представить, что волны только смыли следы Синдбада-морехода. А дальше без особого напряжения фантазии всевозможные романтики звивчастимы тропами попадают хоть до пещеры циклопа, хотя к гнезду птицы Рухх, хоть на пиратскую стоянку. Пираты здесь действительно были - на стенах так называемой пещеры Викингов сохранились их рисунки кораблей разных времен и народов. Сейчас в таинственной углублении живут сборщики ласточкиных гнезд, из которых готовят деликатесные супчики. На самом деле речь идет не о ласточек, а о стрижей-саланганы, которые по собственной слюны лепят гнезда на сногсшибательных скалах. Высота не пугает умелых гниздолазив, которые с помощью акробатики и бамбуковых шестов достаются куда угодно.

На третьем острове архипелага - Бамба - лучший в Таиланде снорклинг, т.е. подглядывания за рыбами. Для процесса нужны только маска и трубка. Можно без ласт. А дальше - просим господа: гладьте добрых скатов, избегайте роскошных медуз, кормите вечно голодных барракуд ... Отшельники же и мизантропы могут отправиться на абсолютно дикие пляжи, где компанию им составят разве морские вараны. Впрочем, эти симпатичные двухметровые рептилии предпочитают гулять в джунглях и редко беспокоят купальников ...

Поближе к цивилизации фауна изменяется. На суше - на курортном побережье Ноппарат-Тара-Бич - кроме местных дам с собачками и детьми, очень часто встречаются Крабовидной самых разнообразных модификаций. Одни напоминают причудливых паучков, другие - мини-марсиан на боевых треногах, а некоторые ... стремительно вымирают. Прежде всего это касается большого голубого краба, которого так ценят продвинутые гурманы. Конечно, не только за красоту ... «Кто виноват» - понятно, то «что делать»? Тайцы думали недолго и начали праздник «освобождения голубого краба». В начале лета местное начальство и VIP-туристы выпускают в море мириады маленьких крабиков из специальных питомников, приобщаясь к спасению этого уникального Божьего создания. И рестораны не обижены ...

Золото в глазури

Сторонникам теории переселения душ в Таиланде будет интересно. Ведь это страна победившего буддизма, пусть и несколько видоизмененного по сравнению с первоначальным учением. Сам Будда честно и без саботажа прошел 550 перерождений, побывав 85 раз царем, 83 раза - отшельником, 5 раз - рабом, трижды - Пари и остальные - различными животными. А осенило его два с половиной тысячелетия назад, когда он в образе царевича Гаутамы Сиддхартхи сидел на берегу сонной реки под священным деревом Бо. Однако он не остался в нирване, а принялся учить человечество, как завершить мученическую бесконечность инкарнаций и перейти в ничто.

Как водится, для широкой общественности абстрактное учение показалось слишком сложным. Поэтому, несмотря завещание самого Будды, его последователи создали вполне конкретные указатели к нирване - тысячи и тысячи храмов и монастырей, наполненных невероятным количеством статуй и изображений Просветленного: от миниатюрных до гигантских, от гранитных к золотым ...

Кроме «Першобудды» тайцы признают и других, «поздних» будд (так учит ведущая в Таиланде школа махаяны). Это лишь несколько человек, преимущественно монахов, которые, как полагают, не только достигли нирваны, но и работают дальше. Их «фигуры» восседает в святилищах и на постаментах в позе лотоса, отстраненно глядя на этот безумный, безумный мир ... Не стоит удивляться и наличия в тайских буддийский храмах всякой нечистой силы. Одно-и триголови змеи гориновичи, страшное демоны-охранники, индийские слоники-Ганеша - все это почти непременные атрибуты здешнего буддизма, признает наличие разнообразных божеств. Да и сам Будда на территории Таиланда часто возникает четырехликим, парадоксально соединяясь с индуистской троицей - Воротами, Шивой и Вишну.

Набожные тайцы строятся дальше. По всем-всюду кипит работа, и все новые и новые бело-золотые с красным монастыре и «скиты» удивительно удачно дополняют сине-зеленую естественную палитру страны. К сожалению, «канонические» храмы похожи друг на друга, как сиамские близнецы. Однако современные архитекторы все чаще решаются замахиваться на непреклонны традиции. Правда, не в столице, а в провинции. В городе Накхон-Ратчасима появился храм, который принес своим создателям премию «за лучшую буддийскую сооружение в стиле модерн». А в городе Краби новенький серо-голубой монастырь так понравился украинский турагентства, что мгновенно попал на отечественные рекламные щиты с призывом срочно ехать в Таиланд.

Ничего не поделаешь, уважаемые тайцы: нирвана подождет, принимайте гостей. «Май пен рай» - оно-то так, но и сам Будда, наверное, поддержал бы такое предложение ...

ЛОВУШКИ экотуризма

«Зеленый» и «синий» (сухопутный и морской) туризм в Таиланде имеют нюансы. Хорошо, если гостеприимные хозяева что-то знают о стране, из которой прибыл турист. А если нет? Тогда берегитесь. Ведь экзотикой здесь считают вполне привычные для нас вещи.
Например - коровьи фермы, где можно лично (только представьте себе!) Подоить корову, поездить на тракторе, попробовать настоящий молочный (а не кокосовый) пломбир ... Гордятся тайцы и грибными хозяйствами, где после цехов с ароматом поганок вам предложат соответствующий грибной напиток .
В ресторанах морепродукты и супчики - головокружительно вкусные. Но и умопомрачительно перченые. Однако жалобный скулеж «Ноу спайси!» Вызывает лишь слабую улыбку непонимания: мол, и чего они хотят, те фаранги (белые пришельцы)?
На пляжах отливы бывают километровые. А купаться надо. И будете, как миленькие.
Итак, запомните все это и расскажите заинтересованным лицам перед поездкой в ​​Таиланд. И все будет «май пен рай».