Документи в Ірак /закон про інвестиції
1. Запрошення завірене в МЗС Іраку
2. Паспорт
3. 2 фото
4. Нотаріальна довіреність
5. Консульський збір 40 $
Термін розгляду 1 місяць.
Закон про інвестиції в Ірак:
Спираючись на Постанову Парламенту, ухвалену згідно з пунктом 1 статті 61 Конституції, по завершенню необхідного юридичного терміну, визначеного пунктом 5/а статті 138 Конституції, Президентська Рада Республіки Ірак 04.01.2010 року ухвалила
Закон № 2 від 2010 р. про перше внесення поправок до Закону про інвестування № 13 від 2006 р.
Частина перша. Визначення
Стаття (1):
У наведених нижче термінах, що використовуються в цьому Законі, розуміються виключно такі поняття:
а) Рада Кабінету Міністрів;
б) Національна інвестиційна комісія: Комісія, створена в рамках цього Закону, що є відповідальною за розроблення національної політики у сфері інвестування, становлення її правил та норм, контролю за дотриманням цих правил та норм, вироблення директив та настанов у сфері інвестування, та спеціалізується на стратегічних інвестиційних проектах виключно загальнодержавного рівня;
в) Комісія регіону - інвестиційна комісія регіону, відповідальна за інвестиційне планування та надання ліцензій на здійснення інвестиційної діяльності в регіоні;
г) Комісія провінції - інвестиційна комісія провінції, що не входить до складу регіону, відповідальна за інвестиційне планування та надання ліцензій на здійснення інвестиційної діяльності в провінції;
г1) Комісія - Національна інвестиційна комісія або Комісія регіону, або Комісія провінції - залежно від контексту;
д) Голова Комісії - Голова Національної інвестиційної комісії;
е) Проект - економічна діяльність, що здійснюється відповідно до положень цього Закону;
е) Майно - предмети, прилади, обладнання, механізми, оснащення, транспортні засоби, офісні меблі та інше необхідне майно, призначене для використання виключно в рамках цього проєкту, а також меблі та необхідне майно, призначене для оснащення готелів, туристичних комплексів, лікарень та навчальних закладів;
ж) Іноземний інвестор - інвестор, який не має громадянства Іраку, якщо це фізична особа; інвестор, який зареєстрований в іншій країні, якщо це юридична особа;
з) Іракський інвестор - інвестор, який має іракське громадянство, якщо це фізична особа; інвестор, зареєстрований в Іраку, якщо це юридична особа;
і) Податки та митні збори - усі види податків і зборів, які необхідно сплатити відповідно до чинного законодавства;
й) Проєктна потужність - виробнича потужність за одиницю часу (годину, день тощо) певного механізму, зазначена в супровідних документах цього механізму, та економічна рентабельність проєкту;
) Інвестиційний портфель - сукупність усіх інвестиційних активів у вигляді акцій та облігацій;
) Інвестиційна діяльність - вкладення капіталу в будь-яку діяльність або економічний проект, від якого держава отримує законний дохід.
Цілі та засоби
Стаття (2):
Метою цього Закону є:
По-перше: заохочення інвестиційної діяльності та залучення сучасних технологій у процес розвитку, розширення та диверсифікації виробничої бази Іраку;
По-друге: заохочення національного та іноземного приватного секторів до здійснення інвестиційної діяльності в Іраку шляхом надання необхідних пільг для реалізації інвестиційних проєктів і підвищення конкурентоспроможності всіх проєктів, виконаних відповідно до положень цього Закону, на місцевому та іноземному ринках;
По-третє: розвиток людських ресурсів відповідно до вимог ринку та надання робочих місць іракцям;
По-четверте: захист прав і власності інвесторів;
По-п'яте: розширення експорту і зміцнення платіжного і торгового балансу в Іраку.
Стаття (3):
Для досягнення поставлених цілей цей Закон спирається на такі засоби:
По-перше: надання проєктам, що виконуються відповідно до положень цього Закону, пільг і гарантій, необхідних для їхнього продовження та розвитку, підтримка цих проєктів з метою зміцнення їхньої конкурентоспроможності на місцевому та іноземному ринках;
По-друге: забезпечення проєктам, які отримали від Комісії ліцензію на здійснення інвестиційної діяльності, додаткових пільг та звільнення від сплати податків і митних зборів відповідно до цього Закону.
частина друга
Національна інвестиційна комісія та інвестиційні комісії в регіонах і провінціях
Стаття (4):
По-перше: Відповідно до цього Закону створюється спеціальна Комісія під назвою Національна інвестиційна комісія. Комісія виступає юридичною особою, представленою Головою Комісії або особою, нею уповноваженою, та несе відповідальність за розробку національної політики у сфері інвестування, становлення її правил та норм, контролю за дотриманням цих правил та норм, вироблення директив і настанов у сфері інвестування, та спеціалізується на стратегічних інвестиційних проектах виключно загальнодержавного рівня;
По-друге: Керівництво національною інвестиційною комісією здійснює Рада Правління, яка складається з дев'яти осіб, які мають досвід роботи не менше десяти років, здобули вищу освіту відповідного фахового спрямування, не притягалися до відповідальності за скоєння кримінальних злочинів або правопорушень проти честі та гідності людини, але не оголосили банкрутство;
По-третє:
а) за поданням Прем'єр-міністра Кабінет Міністрів висуває кандидата на посаду Голови Комісії, який має обіймати посаду міністра, і кандидата на посаду заступника Голови, який має обіймати посаду Заступника Міністра, строком на п'ять років; обидві кандидатури виносяться на розгляд Парламенту для погодження;
б) Прем'єр-міністр призначає чотирьох членів Ради Правління строком на п'ять років, кандидати на посади добираються серед Голів Департаментів та Управлінь;
в) Прем'єр-міністр обирає трьох членів Ради Правління серед представників приватного сектору, поданих йому на розгляд Головою Національної інвестиційної комісії, строком на п'ять років, їм призначається заробітна плата згідно зі штатним розкладом;
г) Після закінчення строку членства осіб, перелічених у підпунктах (а) та (б) цієї статті, у Раді Правління Національної інвестиційної комісії, за винятком випадків виходу у відставку за власним бажанням або звільнення з посади, Прем'єр-міністр переводить їх на роботу на відповідній посаді у будь-якій державній установі, при цьому зберігається їхній службовий ранг; у випадку неможливості переведення осіб, перелічених у підпункті (а), на аналогічну посаду, відповідну до їхнього службового рангу, даних осіб відправляють у відставку;
г) Парламент повноважний звільняти з посад Голову Національної інвестиційної комісії та його заступника безпосередньо або за поданням Прем'єр-міністра за наявності необхідних причин;
д) Кабінет Міністрів має повноваження звільняти з посад будь-кого з решти членів Національної інвестиційної комісії або заміщати їх на інших осіб у разі, якщо вони не справляються з виконанням службових обов'язків або не дотримуються поставлених вимог;
е) Голова Ради Правління Національної інвестиційної комісії скликає засідання Ради Правління, на якому визначається механізм проведення зборів, регламентується порядок здійснення діяльності згідно з внутрішнім розпорядком, розробленим Комісією, причому ухвалення рішень, постанов і рекомендацій відбувається за підтримки абсолютної більшості членів;
е) Національна інвестиційна комісія підпорядковується прем'єр-міністру;
ж) Розмір заробітної плати та інших виплат членам Комісії визначається згідно з пропозиціями Голови Національної інвестиційної комісії та узгоджується відповідною постановою Прем'єр-міністра;
По-четверте: Місцезнаходженням Національної інвестиційної комісії є м. Багдад. Національна інвестиційна комісія призначає своїх представників у регіонах і провінціях;
По-п'яте: Національна інвестиційна комісія розробляє національну стратегічну політику у сфері інвестування, визначає найважливіші сектори інвестування, складає перелік інвестиційних проєктів, що можна реалізувати в Іраку, спираючись на інформацію, надану інвестиційними Комісіями регіонів і провінцій, готує перелік стратегічних інвестиційних проєктів загальнодержавного рівня та надає первинну інформацію по цих проєктах особам, зацікавленим в інвестуванні.
Стаття (5):
По-перше: Регіони та провінції, що не входять до складу регіонів, створюють на територіях, що їм підпорядковані, інвестиційні комісії, уповноважені видавати ліцензії на здійснення інвестиційної діяльності, займатися інвестиційним плануванням, заохочувати інвестування та відкривати представництва на територіях, що їм підпорядковані, за погодженням з Національною інвестиційною комісією, дотримуючись усіх законодавчих вимог;
По-друге: До складу інвестиційних комісій регіонів та областей має входити не менше семи осіб включно з Головою та його заступником, які мають досвід роботи не менше семи років, здобули вищу освіту відповідного фахового спрямування, не притягалися до відповідальності за скоєння кримінальних злочинів або правопорушень проти честі та гідності особи, але не оголосили банкрутство;
По-третє: Уряди регіонів і провінцій, які не входять до складу регіонів, визначають механізм створення інвестиційних комісій регіону та областей і звільняють з посад членів цих комісій, якщо вони не справляються з виконанням службових обов'язків або не дотримуються поставлених вимог;
По-четверте: Інвестиційні комісії регіонів і провінцій координують свою діяльність з Національною інвестиційною комісією і консультуються з місцевими урядами щодо інвестиційних планів і пільг;
По-п'яте: Інвестиційні комісії регіонів і областей займаються плануванням інвестиційної діяльності, що не суперечить загальнодержавній інвестиційній політиці, та підготовкою переліку інвестиційних проектів на територіях, їм підпорядкованих, і надає первинну інформацію щодо цих проектів особам, зацікавленим в інвестуванні;
По-шосте: Інвестиційні комісії регіону та провінції підпорядковуються відповідно Прем'єр-міністру регіону та Губернатору провінції та перебувають під наглядом уряду регіону та уряду провінції в рамках, що не суперечать цьому Закону;
По-сьоме: Голови Рад Правлінь інвестиційних комісій провінції та регіону скликають засідання Рад Правлінь, на яких визначається механізм проведення зборів, регламентується порядок здійснення діяльності згідно з внутрішнім розпорядком, розробленим Комісіями, причому ухвалення рішень, постанов і рекомендацій відбувається за підтримки абсолютної більшості членів;
Стаття (6):
У рамках своєї діяльності Комісія листується з офіційними органами електронною поштою та звичайними поштовими відправленнями через місцеву або міжнародну мережу, визначені Комісією;
Стаття (7):
а) Комісія приймає до розгляду заяви про отримання ліцензій на здійснення інвестиційної діяльності в рамках проектів, бюджет яких не менший від мінімуму, встановленого Кабінетом міністрів або урядом регіонів, за пропозицією Комісії;
б) Комісія отримує погодження Кабінету Міністрів на надання ліцензії, якщо вартість інвестиційного проєкту перевищує 250 млн. дол. США;
в) Комісія повинна прийняти рішення про надання ліцензії на здійснення інвестиційної діяльності протягом строку, що не перевищує 45 (сорока п'яти) днів з моменту подання заяви про отримання ліцензії;
г) Рішення Комісії щодо прийнятих інвестиційних проектів повинні відповідати цілям цього Закону.
Стаття (8):
Комісії затверджують щорічний окремий бюджет, який формується на основі коштів, спеціально виділених з державного бюджету.
Стаття (9):
Метою діяльності Комісії є заохочення здійснення інвестиційної діяльності такими шляхами:
По-перше: зміцнення довіри в інвестиційному середовищі, ознайомлення з інвестиційними можливостями, стимулювання інвестиційної діяльності;
По-друге: спрощення процедури реєстрації та надання ліцензій інвестиційним проєктам, слідкування за виконанням чинних проєктів і надання їм першочерговості під час розгляду офіційною владою, надання відповідей на звернення інвесторів та отримання необхідних дозволів для інвесторів і проєктів;
По-третє: запровадження в Національній інвестиційній комісії, Комісіях регіонів та областей системи єдиного вікна за участю уповноважених представників Міністерств та осіб, делегованих урядами регіонів або провінцій та компетентними органами, які матимуть повноваження видавати ліцензії та отримувати дозволи інших органів згідно із законом;
По-четверте: надання інвесторам консультацій, забезпечення їх необхідними даними та інформацією, видання ознайомчої літератури;
По-п'яте: розробка спеціальних інвестиційних програм у різних частинах Іраку з метою залучення інвесторів і виконання цих програм;
По-шосте: полегшення процедури виділення земельних ділянок на надання землі в оренду для здійснення проектів за плату, яку визначає Комісія спільно з компетентними органами;
По-сьоме: спрямування діяльності на створення безпечних інвестиційних зон за погодженням Кабінету Міністрів;
По-восьме: заохочення іракських інвесторів шляхом спрощення процедури кредитування та надання фінансових пільг, погоджених з Міністерством фінансів, за підтримки банківських установ, за умови, що інвестор, який отримав кредит, зобов'язується прийняти на роботу певну кількість безробітних іракців, пропорційно до розміру кредиту;
По-дев'яте: виконання будь-яких інших видів діяльності, що входять до компетенції Комісії, за дорученням Кабінету Міністрів.
Частина третя
Привілеї та гарантії
Стаття (10):
Інвестори, незважаючи на їхнє громадянство, користуються всіма привілеями, пільгами та гарантіями, дотримуючись зобов'язань, визначених цим Законом. Іракські та іноземні інвестори, які займаються житловими проектами, мають право набути у власність землю за суму, визначену власником землі, без права здійснення будь-яких спекуляцій із землею, згідно з положеннями, розробленими Національною інвестиційною комісією, та за погодженням Кабінету Міністрів. Комісія полегшує процедуру виділення земельних ділянок для житлових проектів і передачу житла у власність іракцям після завершення цих проектів.
Стаття (11):
Інвестор користується такими привілеями:
По-перше: вивезення привезеного до Іраку капіталу та отриманого від нього прибутку у валюті, в якій можна здійснювати перекази відповідно до положень цього Закону і відповідно до постанов Центрального Банку Іраку після виплати боргів і фінансових зобов'язань перед урядом Іраку та іншими органами.
По-друге: іноземний інвестор має право:
а) здійснювати операції з акціями та облігаціями, наявними на іракському фондовому ринку;
б) створювати інвестиційний портфель за акціями та облігаціями.
По-третє: орендувати земельну ділянку для потреб інвестиційного проєкту на строк, протягом якого діє цей проєкт, але не більше ніж на 50 (п'ятдесят) років з правом продовження цього строку, за погодженням Комісії, яка, визначаючи строк оренди, беручи до уваги користь проєкту для національної економіки.
По-четверте: страхування інвестиційного проєкту в будь-якій національній або іноземній страховій компанії, яка відповідає вимогам;
По-п'яте: відкриття банківських рахунків у національній іракській валюті або в іноземній, або в обох, у будь-якому банку на території Іраку або за його межами;
Стаття (12):
Цей Закон надає інвестору такі гарантії:
По-перше, інвестор має право приймати на роботу іноземців у разі відсутності потрібних іракських фахівців, які мають необхідну професійну підготовку і здатні виконувати службові обов'язки, затверджені Комісією;
По-друге: надання іноземним інвесторам та іноземним фахівцям, задіяним в інвестиційному проєкті, права на проживання в Іраку та спрощення процедури в'їзду на територію Іраку та виїзду;
По-третє: надання гарантій, що інвестиційні проєкти, виконані в рамках цього Закону, не будуть конфісковані або націоналізовані частково або повністю, за винятком випадків ухвалення судового рішення, яке не підлягає оскарженню.
По-четверте: іноземні технічні та адміністративні співробітники, задіяні в проєкті, мають право переказувати за кордон отриману заробітну плату і грошові компенсації відповідно до чинного законодавства після виплати боргів і фінансових зобов'язань перед урядом Іраку та іншими органами.
Стаття (13):
Внесення будь-яких поправок до цього Закону в жодному разі не стосується прав інвесторів і наданих їм гарантій і привілеїв.
частина четверта
Обов'язки інвестора
Стаття (14):
Інвестор зобов'язується :
По-перше: одразу по завершенні підготовчих робіт, необхідних для виконання проєкту, письмово повідомити Національну інвестиційну комісію, або комісію регіону, або Комісію провінції, залежно від ситуації, про дату початку підприємницької діяльності.
По-друге: здійснити підготовку первинної бухгалтерської документації для перевірки аудитором, який має дозвіл на роботу в Іраку відповідно до чинного законодавства;
По-третє: надати дослідження щодо економічної та технічної доцільності проєкту та будь-яку іншу інформацію, дані та документацію на вимогу Комісії або інших компетентних органів стосовно бюджету проєкту та прогресу, що буде досягнуто по завершенню проєкту;
По-четверте: здійснити підготовку переліку майна, що було імпортоване для здійснення проєкту, визначивши термін його зносу, та перелік наданих пільг, у тому числі звільнення від оподаткування;
По-п'яте: підтримувати екологічну безпеку, дотримуватися загальновизнаних норм поведінки та світових вимог у цій сфері; законів, що стосуються безпеки, здоров'я, загального порядку та цінностей іракського суспільства;
По-шосте: дотримуватися чинного іракського законодавства, зокрема положень трудового кодексу щодо умов праці, тривалості робочого дня, заробітної плати, надання відпусток тощо;
По-сьоме: дотримуватися затвердженого графіка виконання робіт, у разі запізнення з виконанням робіт терміном більше, ніж на шість місяців Національна інвестиційна комісія має право накласти штрафні санкції та позбавити ліцензії;
По-восьме: здійснювати підготовку і підвищення кваліфікації іракських фахівців, сприяти розвитку їхніх професійних навичок і вмінь та надавати їм першочерговість при прийомі на роботу.
частина п'ята
Пільги
Стаття (15):
По-перше: проєкт, який отримав від Комісії ліцензію на здійснення інвестиційної діяльності, звільняється від оподаткування та митних зборів строком на 10 років, починаючи з дати початку діяльності, відповідно до регіонів розвитку, що їх визначає Кабінет Міністрів за пропозиції Національної інвестиційної комісії, беручи до уваги ступінь економічного розвитку регіону та особливості інвестиційного проєкту;
По-друге: Кабінет Міністрів виносить на розгляд законопроєкти, які передбачають продовження строку дії пільг, зазначених у пункті (по-перше) цієї статті, або надання додаткових пільг, стимулів, гарантій, привілеїв тощо для будь-якого проєкту, сектору, регіону на строк та в обсязі, що вважає за потрібне, беручи до уваги особливості проєкту, географічне розташування регіону, можливість надання робочих місць населенню і сприяння економічному прогресу, з огляду на національні інтереси;
По-третє: Національна інвестиційна комісія має право збільшити термін звільнення проєкту від оподаткування та митних зборів до 15 років, за умови, якщо частка участі іракського інвестора в проєкті становитиме понад 50 %.
Стаття (16):
У разі, якщо протягом терміну дії пільг, зазначених у пункті (по-перше) статті (15), відбудеться перенесення проєкту з одного регіону розвитку до іншого, то, з метою збереження зазначених пільг, цей проєкт повинен підкорятися вимогам роботи в новому регіоні, про перенесення проєкту необхідно повідомити Національну інвестиційну комісію.
Стаття (17):
Крім наведеного вище, проєкт, який отримав ліцензію на здійснення інвестиційної діяльності, користується такими пільгами:
По-перше: звільнення від мита на імпорт майна, що ввозиться для потреб інвестиційного проєкту, протягом трьох років з дати надання проєкту ліцензії на здійснення інвестиційної діяльності;
По-друге: звільнення від мита на імпорт майна, що ввозиться для потреб розширення або модернізації проєкту з метою підвищення проєктної потужності, за умови, що ввезення майна здійснюється протягом трьох років від дати повідомлення Комісії про розширення або модернізацію проєкту; під розширенням проєкту слід розуміти розширення матеріально-технічної бази проєкту, що дає змогу підвищити проєктну потужність у вигляді збільшення обсягу товарів, робіт, послуг більш як на 15% (п'ятнадцять); під модернізацією проєкту слід розуміти повну або часткову модернізацію проєкту, що дає змогу підвищити проєктну потужність у вигляді збільшення обсягу товарів, робіт, послуг більш як на 15% (п'ятнадцять); під модернізацією проєкту слід розуміти повну або часткову модернізацію проєкту.
По-третє: звільнення від мита на імпорт запчастин, що ввозяться для проєкту, якщо вартість запчастин не перевищує 20 % (двадцять) від вартості придбання обладнання, у разі використання цих запчастин виключно для потреб, для яких вони імпортуються;
По-четверте: проекти, що стосуються сфер готельного бізнесу, туристичних комплексів, лікарень, оздоровчих закладів і реабілітаційних центрів, наукових і освітніх установ, додатково звільняються від мита на імпорт меблів і необхідного устаткування та іншого майна, що ввозиться раз на чотири роки з метою модернізації вищезазначених закладів, такі меблі та устаткування повинні бути ввезені до Іраку протягом трьох років від дати ухвалення Комісією постанови про погодження переліку майна, що імпортується, і його вартості; імпортовані меблі й обладнання мають бути ввезені в Ірак протягом трьох років від дати прийняття Комісією постанови про погодження переліку майна, що імпортується, і його коду.
Стаття (18):
Якщо виявиться, що майно, призначене для певного проекту, яке було звільнене від оподаткування та митних зборів частково або повністю, було продане всупереч цьому Закону або використане для іншого проекту чи для цілей, що не були заявлені, інвестор має відшкодувати суми податків, зборів і штрафів, що належить сплатити відповідно до чинного законодавства.
частина шоста
Процедура надання ліцензій на провадження інвестиційної діяльності та заснування проектів
Стаття (19):
По-перше: інвестор отримує ліцензію на здійснення інвестиційної діяльності та отримує інші ліцензії, що дають право користуватися привілеями та пільгами, які забезпечує Комісія;
По-друге: Комісія видає ліцензії на здійснення інвестиційної діяльності та заснування проєктів на спрощених умовах, згідно із заявою, поданою інвестором, яка включає:
а) заповнення анкети-звернення, відповідно до зразка, підготовленого Комісією;
б) гарантійний лист акредитованого банку щодо фінансової спроможності інвестора;
в) перелік проектів, виконаних інвестором в Іраку та за його межами;
г) відомості щодо запропонованого проекту та його економічну користь;
г) графік виконання проекту.
Стаття (20):
По-перше :
Комісія видає ліцензії на заснування проектів шляхом запровадження системи єдиного вікна в регіонах та провінціях, що не входять до складу регіону, за участю уповноважених представників Міністерств та компетентних органів; Комісія має повноваження видавати ліцензії на заснування проектів та отримати погодження інших органів згідно з чинним законодавством;
По-друге: Комісія надає інвесторам допомогу та підтримку в отриманні ліцензій на заснування проєктів, звертаючись до компетентних органів, що мають безпосереднє відношення до певного проєкту, та отримуючи їхню думку стосовно надання ліцензії; своєю чергою, компетентні органи мають ухвалити рішення про надання ліцензії, відмову у наданні ліцензії або внесення поправок до запиту про надання ліцензії протягом 15 днів від дати отримання запиту; неодержання жодної відповіді протягом цього періоду слід вважати згодою, у випадку, коли
По-третє: у разі розбіжності між рішенням Національної інвестиційної комісії та іншого компетентного органу, що має безпосереднє відношення до певного проєкту, крім Комісії регіону, щодо надання ліцензії на заснування проєкту, справа передається на розгляд Прем'єр-міністру для прийняття рішення;
По-четверте: у разі відмови в отриманні ліцензії на заснування проєкту, особа, якій було відмовлено, подає клопотання про оскарження рішення на ім'я Голови Комісії регіону або провінції протягом 15 днів від дати отримання рішення про відмову; Голова відповідної Комісії розглядає клопотання та виносить своє рішення протягом 7 днів; також особа, якій було відмовлено в наданні ліцензії на заснування проєкту, має право оскаржити рішення Голови відповідної Комісії, подавши клопотання про оскарження рішення до суду.
частина сьома
загальні положення
Стаття (21):
Капітал проектів, що виконуються відповідно до положень цього Закону, складається з:
По-перше: грошових сум, що надійшли до Іраку шляхом банківських переказів або через фінансові компанії, або іншим законним шляхом з метою інвестування відповідно до положень цього Закону;
По-друге: матеріальних активів і нематеріальних активів, ввезених до Іраку або придбаних на місцевих ринках за грошові суми, що надійшли до Іраку, які являють собою:
а ) фінансові активи, які стосуються проекту;
б) машини, механізми, обладнання, споруди, будівельні об'єкти, транспортні засоби, меблі, офісне обладнання та інше майно, необхідне для заснування проекту;
в) нематеріальні активи, які включають права на винаходи, зареєстровані товарні знаки, володіння певними інженерно-технічними, адміністративними, маркетинговими та іншими знаннями.
По-третє: доходи, збори та заощадження, отримані від інвестиційної діяльності в Іраку в рамках певного проекту завдяки зростанню капіталу цього проекту або інвестуванню в інший проект.
Стаття (22):
Іноземні інвестори користуються додатковими привілеями, визначеними двосторонніми угодами між Іраком і відповідною іноземною державою та міжнародними багатосторонніми угодами, до яких приєднався Ірак.
Стаття (23):
У разі передачі права власності на проєкт протягом терміну дії наданих проєкту пільг, даний проєкт продовжує користуватися всіма пільгами, привілеями та гарантіями за умови, що новий інвестор продовжує роботу над проєктом у тому самому напрямі та за тією самою спеціальністю або за іншою спеціальністю після одержання відповідного узгодження Комісії, за новим інвестором зберігаються права й обов'язки попередника відповідно до положень цього Закону.
Стаття (24):
По-перше: за згодою Комісії інвестор має право продати майно, на яке поширюються пільги, або поступитися ним на користь іншого інвестора для використання в проєктах, які потрапляють під дію цього Закону;
По-друге: після повідомлення Комісії інвестор має право продати майно, на яке поширюються пільги, будь-якій особі або проєкту, що не потрапляють під дію цього Закону, після виплати податків і зборів, які належить сплатити;
По-третє: за згодою Комісії інвестор має право вивезти майно, на яке поширюються пільги.
Стаття (25):
У разі злиття двох або більше компаній, проєктів організацій тощо, нова компанія або нове утворення зобов'язуються здійснювати окремий бухгалтерський облік для кожної з компаній-членів та вести реєстрацію пільг і привілеїв, якими користується кожна з компаній-членів у період дії цих пільг відповідно до положень цього Закону.
Стаття (26):
Будь-який проект, здійснення якого було погоджено відповідно до попередньо прийнятих законів, продовжує користуватися передбаченими пільгами, протягом періоду, визначеного цими законами.
Стаття (27):
Будь-які спори, що виникають між сторонами, на які поширюється дія цього Закону, вирішуються згідно з чинним іракським законодавством, якщо про інше не було домовлено раніше, за винятком випадків, що є винятково компетенцією іракського законодавства або спеціалізацією іракського судочинства;
1 . Спори, що стосуються трудових договорів, потрапляють під дію виключно іракського законодавства і є спеціалізацією іракського судочинства, за винятком випадків, що стосуються іноземних працівників, якщо інше не було передбачено трудовим договором;
2 . Якщо сторони, між якими виникла суперечка, є іноземцями, то за винятком випадків, що не стосуються вчинення злочину, сторонам дозволяється застосовувати для вирішення суперечки законодавство за домовленістю і звертатися до судових інстанцій за їхнім вибором.
3 . Якщо спір, що виник між партнерами або співвласниками проекту, на яких поширюється дія цього закону, призвів до зупинення виконання робіт на період, що перевищує три місяці, Комісія має право позбавити співвласників проекту ліцензії на здійснення інвестиційної діяльності та просити врегулювати конфлікт у строк, що не перевищує трьох місяців; якщо після спливу вказаного строку конфлікт не було врегульовано, Комісія повинна вжити необхідних юридичних заходів з метою ліквідації проекту, попередивши про це власника проекту або
4 . Якщо на сторони, між якими виникла суперечка, поширюється дія цього Закону, їм дозволяється самостійно узгодити механізм врегулювання конфлікту та звертатися до суду відповідно до іракського законодавства або до будь-якої іншої міжнародно визнаної інстанції.
5 . Спори, що виникають між Комісією та будь-яким державним чи іншим органом або особою, на яких поширюється дія цього Закону, за винятком спорів, пов'язаних з порушенням положень цього Закону, є компетенцією іракського судочинства, у разі якщо спір стосується цивільних питань; у разі, якщо спір стосується торговельних питань, сторонам конфлікту дозволяється звертатися до судового органу, визначеного у договорі, який регулює відносини між цими сторонами.
Стаття (28):
У разі, якщо інвестор порушує будь-яке положення цього Закону, Комісія письмово звертається до інвестора з проханням припинити неправомірні дії протягом визначеного строку. Якщо після завершення цього строку інвестор продовжує чинити неправомірні дії, Комісія просить інвестора або особу, яка його представляє, пояснити свою позицію та надає повторну відстрочку для врегулювання питання. У разі повторення правопорушення або продовження вчинення неправомірних дій, Комісія позбавляє інвестора виданої йому ліцензії на здійснення інвестиційної діяльності та припиняє роботу проєкту, причому держава зберігає за собою право позбавити інвестора наданих йому пільг і привілеїв, починаючи з дати вчинення ним правопорушення, а за стороною, що потерпіла від неправомірних дій, зберігається право вимагати компенсацій за збитки цими діями, а також інших компенсацій і стягнень, визначених чинним законодавством, та нараховує компенсацію за завдані цими діями збитки, що не є підставою для їх сплати.
Стаття (29):
Цей Закон передбачає здійснення інвестиційної діяльності в усіх сферах, за винятком:
По-перше: інвестиційна діяльність у сфері видобутку та виробництва нафти і газу;
По-друге: інвестиційна діяльність, що охоплює банківську сферу та страхові компанії.
Стаття ( 30 ) :
Кабінету Міністрів:
По-перше: прийняти відповідні постанови для полегшення практичного застосування положень цього Закону;
по-друге: розробити внутрішній статут Комісії, що визначає її організаційну структуру, підрозділи, основні цілі, завдання та шляхи їх виконання, повноваження Комісії, фінансові та кадрові питання та будь-які інші питання, пов'язані з діяльністю Комісії.
Стаття (31):
Комісія повинна прийняти відповідні вказівки та інструкції з метою полегшення виконання розпоряджень Кабінету Міністрів відповідно до положень цього Закону.
Стаття (32):
Дія цього закону поширюється на діючі проекти, засновані на змішаній і приватній формах власності, на прохання керівництва цих проектів і за згодою Комісії, без зворотної сили.
Стаття (33):
Забороняється застосовувати будь-які положення або принципи, які суперечать цьому Закону.
Стаття (34):
Анулюється указ Тимчасової коаліційної адміністрації (розпущеної) № 39, прийнятий у 2003 році.
Стаття (35):
Анулюється Закон Ради керівництва революції (розпущеної) про заохочення арабської інвестиційної діяльності № 62, прийнятий 2002 року.
Стаття (36):
Цей Закон набуває чинності починаючи з дати публікації в офіційній газеті.
Спонукальні причини
З метою прискорення процесу економічного та соціального розвитку, залучення до нього технічного та наукового потенціалу і людських ресурсів, створення робочих місць для іракського населення, заохочення інвестиційної діяльності та підтримки становлення, розвитку і розширення інвестиційних проектів у різних галузях економічного життя Іраку і надання цим проектам пільг та привілеїв - був прийнятий цей Закон.
