Варто знати про Латвію
Важливо знати про Латвію
Балтійська природа вже не раз дала зрозуміти, що без парасольки краще не виходити. А тут уже вранці місто осадили важкі сизі хмари і пустився дощ. На негоду є проста порада: замість нудьгувати - краще насолодитися дощовою романтикою Риги. Дуже рекомендуємо!
Мокра бруківка та шпилі блищать від води... Деякі скульптури плачуть, деякі стають серйознішими і контрастнішими ... Виразно проступають силуети міста і водночас високі шпилі губляться в імлі... Вулиці майже порожні - готова декорація до історичних фільмів.
До речі, "англійська" погода підштовхує до місць, де знімали улюблений з дитинства серіал про Шерлока Холмса. На деяких вулицях знаменитий детектив, якби прожив на півсотні років довше, міг би зустріти штандартенфюрера Штірліца, а на кілька століть раніше він за допомогою дедукції "вирахував" би шаленого месника - графа Монте-Крісто. У радянських фільмах Рига, як і наш Львів, часто виконувала роль іноземних міст. "Холмсівськими" чи будь-якими іншими місцями вас залюбки проведе один із вільних гідів, які пропонують послуги на вулиці.
Затяжний дощ можна перечекати в музеях. Я вибрав не художній і не порцеляновий, а два пов'язані з драматичними періодами в історії Латвії. Військовий музей розташований у оповитій диким виноградом круглій Пороховій вежі. Його середньовічний і пізні відділи - рай для любителів історичної реконструкції. Головна ж частина експозиції присвячена ХХ століттю, в якому Латвія двічі завойовувала собі незалежність.
Ну, а Музею окупації, цього сірого авангардного "ящика", відверто не люблять російські туристи. Адже радянський період тут зрівняно з нацистським. Саме про ці дві епохи, оборудки за лаштунками публічної політики, репресії та рух опору, розповідають музейні світлини та документи.
А де ж обіцяне "трам-пам-пам"? І ось воно, їде рейками, розбавляючи дощовий зипун своїм яскраво-блактитним кольором! Ризький ретро-трамвай! Кондуктор у старовинній уніформі вибиває мені квиток на апараті з TFT-монітором. У салоні на відполірованих штанами пасажирів дерев'яних лавках сидять кілька таких, як я, любителів старовини і дощу. Солодка меланхолія триває. Маршрут пролягає через старовинні й нові квартали, зелені зони до "Межапарку" - району соснових лісів і вілл 1920-х років. Десь тут знаходиться майже столітній Ризький зоопарк із понад 430 (!) видами тварин.
Ретро-трамвай повернув до Старого міста і - о диво! - Там нас зустріло сонце! Я кинувся до собору святого Петра, ще в ліфті підготував фотокамеру і на верхотурі з превеликим азартом зняв неповторні панорами міста. Неповторні в прямому сенсі слова - "окупація" грізних хмар вкотре поступалася ясній блакиті...
___________________
ВЕРСИЯ НА РУССКОМ ЯЗЫКЕ
Важно знать о Латвии
Балтийская природа уже не раз дала понять, что без зонтика лучше не выходить. А тут уже утром город осадили тяжелые сизые облака и пустился дождь. На непогоду есть простая совет: вместо скучать - лучше насладиться дождевой романтикой Риги. Очень рекомендуем!
Мокрая брусчатка и шпили блестят от воды ... Некоторые скульптуры плачут, некоторые становятся серьезными и контрастнее ... Отчетливо проступают силуэты города и одновременно высокие шпили теряются во мгле ... Улицы почти пусты - готовая декорация к исторических фильмов.
Кстати, «английская» погода подталкивает к местам, где снимали любимый с детства сериал о Шерлоке Холмсе. На некоторых улицах знаменитый сыщик, если бы прожил на полсотни лет дольше, мог бы встретить штандартенфюрера Штирлица, а на несколько веков раньше он с помощью дедукции «вычислил» бы неистового мстителя - графа Монте-Кристо. В советских фильмах Рига, как и наш Львов, часто исполняла роль иностранных городов. «Холмсивськимы» или любыми другими местами вас охотно проведет один из свободных гидов, которые предлагают услуги на улице.
Затяжной дождь можно переждать в музеях. Я выбрал не художественный и не фарфоровая, а два связаны с драматическими периодами вистории Латвии. Военный музей расположен в обвитой диким виноградом круглой Пороховой башне. Его средневековый и поздние отделы - рай для любителей исторической реконструкции. Главная же часть экспозиции посвящена ХХ веку, в котором Латвия дважды завоевывала себе независимость.
Ну, а Музея оккупации, этого серого авангардного «ящика», откровенно не любят российские туристы. Ведь советский период здесь уравнены с нацистским. Именно об эти две эпохи, сделки за кулисами публичной политики, репрессии и движение сопротивления, рассказывают музейные фотографии и документы.
А где же обещанное «трам-пам-пам»? И вот оно, едет по рельсам, разбавляя дождливый зипун своим ярко-блактитним цветом! Рижский ретро-трамвай! Кондуктор в старинной униформе выбивает мне билет на аппарате с TFT-монитором. В салоне на отполированных штанами пассажиров деревянных скамейках сидят несколько таких, как я, любителей старины и дождя. Сладкая меланхолия продолжается. Маршрут пролегает через старинные и новые кварталы, зеленые зоны к «Межапарк» - района сосновых лесов и вилл 1920-х годов. Где-то здесь находится почти столетний Рижский зоопарк из более 430 (!) Видами животных.
Ретро-трамвай повернул к Старому городу и - о чудо! - Там нас встретило солнце! Я бросился к собору святого Петра, еще в лифте подготовил фотокамеру и на верхотуре с превеликим азартом снял неповторимые панорамы города. Неповторимые в прямом смысле слова - «оккупация» грозных туч раз уступала ясной лазури ...
