Шлюб із французом

Законом № 2006-1316 від 14 листопада 2006 р. було вжито заходів для посилення вже наявних положень з метою поліпшення рівноваги між повагою прав у шлюбі та захистом інституту шлюбу.

Цей закон посилює важливість дошлюбної процедури:

• для шлюбів, що укладаються у Франції,
• обов'язок кандидатів у шлюб підтвердити свою особистість,
• новий порядок співбесіди з майбутнім подружжям, у разі сумнівів у справжності їхніх шлюбних намірів,
• для шлюбів, що укладаються за межами Франції
• для боротьби з примусовими шлюбами, у Франції та за її межами,
• неповнолітній чоловік або майбутній чоловік або дружина повинен буде, в будь-якому випадку, самостійно пройти співбесіду з офіцером цивільного стану,
• контроль міцності шлюбу відбуватиметься в рамках дошлюбних формальностей, важливість якої посилено. Співбесіда з майбутніми батьками дасть змогу консульським службам звертатися до прокурора з метою опротестування шлюбу, зокрема, якщо вона має сумніви щодо справжності шлюбних намірів,
• у разі невиконання дошлюбних формальностей, реєстрація свідоцтва про шлюб буде ускладненою, для того, щоб акт можна було по праву опротестувати у Франції.

Ці нові правила стосуватимуться шлюбів, які укладатимуться з 1 березня 2007 року.
 

Франція під мікроскопом.

Закон від 14 листопада 2006 року про контроль міцності шлюбів

Шлюб ґрунтується на обміні угодами в момент його укладення: погоджуючись узяти один одного за чоловіка і дружину, подружжя вступає у спільне життя, яке не обмежується спільним дахом, але передбачає справжнє бажання розділяти подружнє життя.

З 1993 року ми стаємо свідками значного зростання кількості міжнаціональних шлюбів - у Франції укладено 45 000 міжнаціональних шлюбів і стільки ж за її межами, що становить 28% від загальної кількості шлюбів, укладених громадянами Франції. Кількість шлюбів, укладених за кордоном, за десять років зросла більш ніж удвічі, з 20 607 у 1994 році до 44 727 у 2004 році, майже всі ці шлюби були міжнаціональними. Важливість глобалізації та досягнення шлюбного віку громадянами Франції - вихідцями з імміграції, частина з яких одружується з вихідцями з країни походження їхніх батьків, пояснюють таке значне зростання.

Зіткнувшись із проблемою поставити під сумнів цінності інституту шлюбу через зростання кількості фіктивних шлюбів (кількість заяв до прокуратури з боку консульських служб зросла з 346 у 1998 р. до 1733 у 2005 р.), Уряд підготував, законом № 93-1417 від 30 грудня 1993 року, основу для контролю автентичності шлюбних намірів. Говорячи про шлюби, що укладаються за кордоном, це положення встановлює механізм контролю автентичності шлюбу, що набуває чинності після його укладення, в момент реєстрації свідоцтва.

Нещодавня оцінка розмірів шлюбного шахрайства показала, що цих заходів було недостатньо. Наше занепокоєння ділиться, до речі, багатьма нашими європейськими партнерами, як свідчить резолюція Ради Європейського Союзу 97/С 382/01 від 4 грудня 1997 року, щодо вжиття заходів по боротьбі з фіктивних шлюбів, та новіший документ - текст, схвалений Парламентською Асамблеєю Ради Європи стосовно примусових шлюбів (резолюція 1468 та рекомендація 1723 від 5 жовтня 2005 р.).
 

Визначення шлюбів.

Міжнаціональний шлюб - шлюб між громадянами Франції та іноземцями, в тому числі вихідцями з Європейського союзу.

Симульований шлюб - шлюб, який не ґрунтується на реальному бажанні подружжя стати подружжям. Шлюб може бути кваліфікований, як "симульований", або за відсутності відкритості шлюбних намірів, або в разі посягань на шлюбні свободи. Поняття симульованого шлюбу покриває, таким чином, поняття "фіктивного шлюбу", що укладається винятково з міграційною метою та для отримання службових, соціальних, грошових або спадкових переваг, а також примусовий шлюб, у якому дружина позбавлена можливості волевиявлення.

Шлюб, укладений консульським офіцером цивільного стану: він називається "складеним" і "незареєстрованим". У більшості країн консульський офіцер цивільного стану може укладати шлюб тільки тоді, коли обоє з подружжя є громадянами Франції.

______________________

ВЕРСИЯ НА РУССКОМ ЯЗЫКЕ

Законом № 2006-1316 от 14 ноября 2006 г. были приняты меры для усиления уже существующих положений с целью улучшения равновесия между уважением прав в браке и защитой института брака.
 

Этот закон усиливает важность добрачной процедуры:

• для браков, заключаемых во Франции,
• обязанность кандидатов в брак подтвердить свою личность,
• новый порядок собеседования с будущими супругами, в случае сомнений в подлинности их брачных намерений,
• для браков, заключаемых за пределами Франции
• для борьбы с принудительными браками, во Франции и за ее пределами ,
• несовершеннолетний супруг или будущий супруг должен будет, в любом случае, самостоятельно пройти собеседование с офицером гражданского состояния,
• контроль прочности брака будет проходить в рамках добрачных формальностей, важность которой усилена. Собеседование с будущими родителями позволит консульским службам обращаться к прокурору с целью опротестования брака, в частности если она имеются сомнения в подлинности брачных намерений,
• в случае невыполнения добрачных формальностей, регистрация свидетельства о браке будет усложненной, для того, чтобы акт можно было по праву опротестовать во Франции.

Эти новые правила будут касаться браков, которые будут заключаться с 1 марта 2007.

Франция под микроскопом.

Закон от 14 ноября 2006 года о контроле прочности браков

Брак основывается на обмене соглашениями в момент его заключения: соглашаясь взять друг друга за мужа и жену, супруги вступают в совместную жизнь, которое не ограничивается общей крышей, но предполагает истинное желание разделять супружескую жизнь.

С 1993 года мы становимся свидетелями значительного роста количества межнациональных браков - во Франции заключено 45 000 межнациональных браков и столько же за ее пределами, что составляет 28% от общего количества браков, заключенных гражданами Франции. Количество браков, заключенных за границей, за десять лет возросло более чем вдвое, с 20 607 в 1994 году до 44 727 в 2004 году, почти все эти браки были межнациональными. Важность глобализации и достижения брачного возраста гражданами Франции - выходцев из иммиграции, часть из которых женится с выходцами из страны происхождения их родителей, объясняют столь значительный рост.

Столкнувшись с проблемой поставить под сомнение ценности института брака из-за роста количества фиктивных браков (количество заявлений в прокуратуру со стороны консульских служб выросла с 346 в 1998 г. до 1733 в 2005 г.), Правительство подготовило, законом № 93-1417 от 30 декабря 1993 года, основу для контроля подлинности брачных намерений. Говоря о браках, заключаемых за рубежом, это положение устанавливает механизм контроля подлинности брака, вступает в силу после его заключения, в момент регистрации свидетельства.

Недавняя оценка размеров брачного мошенничества показала, что этих мер было недостаточно. Наше беспокойство делится, кстати, многими нашими европейскими партнерами, как свидетельствует резолюция Совета Европейского Союза 97 / С 382/01 от 4 декабря 1997 года, о принятии мер по борьбе с фиктивных браков, и более новый документ - текст, одобрен Парламентской Ассамблеей Совета Европы относительно принудительных браков (резолюция 1468 и рекомендации 1723 от 5 октября 2005 г.)

Определения браков.

Межнациональный брак - брак между гражданами Франции и иностранцами, в том числе выходцами из Европейского союза.

Симулированной брак - брак, который не основывается на реальном желании супругов стать супругами. Брак может быть квалифицирован, как "симулированный", или при отсутствии открытости брачных намерений, или при посягательствах на брачные свободы. Понятие симулированного брака покрывает, таким образом, понятие "фиктивного брака", который заключается исключительно с миграционной целью и для получения служебных, социальных, денежных или наследственных преимуществ, а также принудительный брак, в котором супруга лишена возможности волеизъявления.

Брак, заключенный консульским офицером гражданского состояния: он называется "составленным" и "незарегистрированным". В большинстве стран консульский офицер гражданского состояния может заключать брак только тогда, когда оба супруга являются гражданами Франции.