Де краще жити у світі?

Ми продовжуємо наші дослідження на тему: Де ж краще життя для українця. Цього разу ми з'ясовували яке життя українця в Італії. За даними посольства України в Італії в цій країні легально проживають понад 125 тисяч українців. Скільки ж тут проживає нелегалів? Відповісти на це запитання ми не беремося. Є дані, що не менше 400 тисяч. Також останніми роками відзначається тенденція зниження незаконної міграції.

Освоюють італійські простори українці по-різному. Деякі їдуть за турвізою, а після її закінчення залишаються в країні нелегально. Деякі виходять заміж. Решта приїжджають навчатися, сподіваючись влаштувати особисте життя або, принаймні, знайти роботодавця, який допоможе оформити посвідку на проживання. Усі вони мріють залишитися в Італії назавжди.

Тим, хто здобув гарну освіту і ставить перед собою великі плани в галузі кар'єри, краще їхати на північ у такі мегаполіси як Мілан, Генуя, Турин. У цих районах більше можливості влаштуватися на роботу, вища оплата праці і більше перспектив для кар'єрного зростання. Криза, яка сильно вдарила по центру Італії, істотно скоротила робочі місця самих італійців, а про чужинців і говорити не доводиться. Тож у Римі нашим співвітчизникам "ловити" нічого.

Південь Італії теж не найсприятливіше місце для пошуків роботи. Ця частина країни вважається найбіднішою і найбільш корумпованою. Тут проживає велика частина нелегалів. Тут їм простіше влаштуватися на низькооплачувану роботу без будь-яких документів. До того ж італійські жителі півдня вважаються найбільш схожими за менталітетом з українцями. Одесит Ігор так і говорить про них: "Люди тут веселіші та доброзичливіші, ніж у решті частин країни".

Українці, які проживають в Італії, помітили, що з усіх європейських націй італійці найщиріші, найприємніші у спілкуванні. Більшість італійців не скаржаться на життя і не будують далеких планів, вони приймають світ таким, яким він є. Але не варто забувати, що якщо ваш знайомий італієць є і вашим потенційним роботодавцем, то, можливо, ви познайомитеся і з темними сторонами його натури. Італійці часто не сприймають українців всерйоз. Вони вважають нас придатними тільки доглядати за пенсіонерами та "працювати красивими дружинами".

Ніхто з потенційних роботодавців не вірить, що заявлені в резюме дані, такі як освіта, досвід роботи, професійні якості є справжніми. 25-річна Альона, яка приїхала до Риму, ділиться досвідом щодо пошуків роботи. Дівчина каже, що тепер вона дуже добре подумає перед розміщенням свого фото та резюме в інтернеті. Роботодавці навіть не читали інформацію про її навички роботи, нікого не цікавила її освіта, знання мов, досвід роботи, їй пропонували місце прибиральниці в ресторані. І це в кращому випадку, бо дехто запрошував її на вечерю при свічках.

Нещодавно Сенат італійського парламенту ухвалив законопроєкт щодо забезпечення громадської безпеки, згідно з яким нелегальні іммігранти й ті, хто їм допомагає, підлягатимуть тюремному ув'язненню. Кожен нелегал повинен буде заплатити від 5 до 10 тисяч євро. Тепер громадянам, які незаконно перебувають в Італії, належить перебувати в центрах ідентифікації шість місяців, а не два, як раніше. А італійці, які покривали нелегалів, ризикують позбутися волі на строк до 3 років.

Також буде введено додатковий збір за дозвіл на тимчасове перебування в Італії від 80 до 200 євро. Так йдуть справи за законом. На практиці ж із нелегальними громадянами боротися не поспішають. Якщо ж когось і спіймають, то видадуть йому письмове попередження про необхідність покинути країну протягом найближчого часу і відпускають. Адже депортація громадян вимагає додаткових фінансових витрат. Тож відповідальність чекає на громадянина лише в тому разі, якщо він кілька разів проігнорує постанову покинути країну або ж вчинить злочин.

Соціологічний центр при Християнському товаристві українців в Італії в червні провів опитування серед українців, які проживають у Римі. Метою опитування було визначення залежності життя наших співгромадян від наслідків кризи. Її вплив на собі відчули 74% опитаних: дехто втратив роботу, решті лише зменшили зарплату. І треба зазначити, що лише п'ята частина українців замислюється про повернення додому у зв'язку зі сформованою економічною ситуацією.

Загальне сприйняття ситуації, що склалася, серед італійських українців різноманітне. Деякі взагалі не помітили прояву кризи, інші ж шукають будь-яку роботу, де доведеться. На околиці Рима біля станції метро "Ребіббія" щонеділі з самого ранку маленька площа перетворюється на так званий "український базар". Це місце називають ще "Українською філією". Безліч вантажних автомобілів привозять посилки, пресу та продукти з України. На цій же площі утворюється й український "ринок праці". Наші співвітчизники стають у ряд із табличками про пошук роботи, годинами стоять і кожен чекає, коли ж його помітить потенційний роботодавець.

Оксана, 29-річна харків'янка, приїхала до Риму три роки тому з метою накопичити грошей. Удача їй посміхнулася, дівчина вдало вийшла заміж, отримала посвідку на проживання, опанувала мову. Але при цьому вона все одно рік сиділа без роботи. Роботодавці, щойно дізнавалися, що дівчина з України, одразу ж відмовляли їй, або пропонували провести співбесіду ввечері за келихом вина. Пізніше Оксані вдалося знайти роботу менеджером готелю. Робота її влаштовувала - оплата праці відповідає обов'язкам, при цьому місце роботи в центрі міста.

Киянка, 28-річна Анастасія, рік тому переїхала до Італії, вийшла заміж за ровесника, у них народилася дитина. Зараз сім'я збирається відкрити невелике кафе зі слов'янською специфікою в центрі Ріміні. Дівчина каже, що незважаючи на кризу, люди завжди хотітимуть їсти. Також Анастасія поділилася своїми враженнями про країну: приємно здивувала безоплатна медицина, яка, порівняно з нашою, виявилася все-таки безоплатною, і обслуговування в італійських клініках набагато краще.  Дівчина розповіла про те, як народжувала в державній клініці, де їй не довелося оплачувати ні за пологи, ні за ліки, а також харчування і памперси для малюка виявилися безкоштовними. Треба зазначити, що в Італії кожен іноземець із посвідкою на проживання має право на безкоштовне медичне обслуговування.

Незважаючи на ухвалення нових законів італійською владою, українці, які нелегально прибули в країну, не бояться ні кризи, ні втрати роботи, ні борців із нелегалами. У всякому разі йти і здаватися поліції ніхто не збирається. Намагаються пристосуватися хто як може.

Українка, яка нелегально приїхала до Італії, 54-річна Олена доглядає за літнім чоловіком у Палермо. Жінка планує пропрацювати тут ще щонайменше два роки. У неї в Україні залишилася хвора донька, на лікування потрібні величезні гроші, яких в Україні Олена ніколи б не заробила. Роботодавці ввійшли в становище українки та прийняли її до себе на роботу, водночас усвідомлювали, що порушують закон і прикривали нелегала. Жінка на вулицях намагається не потрапляти на очі поліції, намагається не розмовляти поза домом, побоюючись, що хтось за акцентом дізнається, що вона українка.

Марина, 46-річна уродженка Дніпродзержинська, в Неаполі вже два роки. Приїхала в країну за грецькою турвізою, яку виявилося легше відкрити. Жінка продумала все заздалегідь. Перед від'їздом з України вона зв'язалася з однією з українських агенцій з міжнародного працевлаштування з філією в Неаполі. За певну суму грошей їй відкрили візу на 2 тижні і пообіцяли працевлаштувати прибиральницею на віллі.

Весь наступний місяць Марина працювала з 7-ї години ранку до 10-ї години вечора без вихідних. Ці чотири тижні були дуже важкими для жінки, тому що, крім прибирання по дому, для неї знаходилися й інші завдання: приготування їжі, закупівля продуктів, супровід дитини до садочка і назад. У підсумку "синьйор" заявив фірмі, що Марина не справляється зі своїми обов'язками, він її звільняє і не збирається оплачувати незадовільну роботу за весь минулий місяць. "Мені довелося піти і зайнятися пошуками нової роботи", - повідомила Марина. У неї було безвихідне становище, на той момент вона перебувала в Італії нелегально.

Ще одна українка, яка приїхала до Неаполя, 33-річна Світлана обійшлася без допомоги посередників. Вона вивчила італійську мову і знайшла неаполітанську організацію, яка допомагала в працевлаштуванні громадян, відкрила собі візу, купила квиток і прибула до Італії. У Неаполі Світлану поселили в квартирку, де вже жили п'ять її співвітчизниць, там італійський агент і провів відбір претенденток на працевлаштування.  Дівчат вишикували строєм у коридорі. "Мені стало огидно, я відчула себе товаром",- розповідає Світлана. Їй запропонували вакансію помічниці по господарству в будинку багатої сім'ї за умови, що вона одразу приступить до роботи.

Жінку привезли до величезного будинку, в якому жила сім'я з трьох осіб. По всьому будинку були бруд, пил, немитий посуд із зіпсованими залишками їжі, розкидана брудна білизна. П'ятирічна дитина бігала по дому в памперсі. Світлана була в жаху. Коли жінка, не виявивши відведеної для неї кімнати (але ж проживати вона повинна була там же), запитала про це, їй відповіли, що ліжко ще не купили, а кімната буде та, де сушать і прасують білизну. За роботу в таких умовах було обіцяно платити 600 євро на місяць.
Треба сказати, що в Італії залежно від знання мови змінюється й оплата праці. Працівнику, який не володіє італійською, за таку саму роботу платитимуть 500 євро. Мабуть, знання мови були оцінені всього лише в 100 євро.

Існують такі способи легально виїхати до Італії:

1) відкрити туристичну візу;
2) влаштуватися на роботу через агентство з працевлаштування або на запрошення фірми-роботодавця;
3) вирушити на навчання в університет або на курси;
4) оформити шлюб із громадянином (громадянкою) Євросоюзу.

При виборі варіанта з туристичною візою необхідно пам'ятати, що цей спосіб недостатньо підходящий через нетривалість дії. Щойно закінчиться термін турвізи, для українця залишиться два шляхи: їхати додому або ж ставати нелегалом.

Варіант із запрошенням фірми-роботодавця не завжди виявляється надійним. Такі фірми, як показала практика, часто не виконують свої зобов'язання. Українські громадяни не мають у такій ситуації жодних гарантій, залишається покладатися на совість роботодавців.

Розглянемо варіант із навчанням. Щоб вступити до італійського університету, необхідно знати італійську мову, а також мати хорошу фінансову підтримку. В Італії є так звана безоплатна освіта, але, як виявилося, це тільки на словах. За фактом існує податок на навчання, розміри якого коливаються від 500 до 1000 євро на рік. Також сім'ї з невеликими доходами мають можливість претендувати на стипендію, але для цього необхідно заздалегідь зібрати і юридично завірити довідки про доходи та майно. За відсутності цих довідок - необхідно вказати причину, чому їх немає.

Під час навчання в Італії, студент має право працювати не більше, ніж на півставки. При цьому недобросовісні роботодавці оформляють учнів згідно із законодавством, використовуючи їхню працю на повний робочий день. У підсумку у студента не залишається часу на навчання. Киянка Оксана, яка влаштувалася на роботу саме таким чином, працює секретарем в адвокатській конторі в Римі, заробляє 1000 євро на місяць, водночас приділяючи навчанню дедалі менше часу.

Охочі вивчити італійську мову мають можливість приїхати в Італію на кілька місяців, заплативши при цьому 700 євро на місяць із проживанням. Те ж саме за допомогою українських компаній обійдеться охочим близько 1220 євро на місяць.

Є ще варіант - шлюб із громадянином або громадянкою Італії. Італійський шлюб для українця - поки що це досить легко. Однак такий стан речей скоро зміниться. Передбачається ухвалення нового закону про одруження з іноземцями, згідно з яким уродженці країн, які поки що не ввійшли до Євросоюзу, мають пред'явити чинну візу або посвідку на проживання. Поки що можна укласти шлюб із простроченою візою. Також відомі випадки, коли чиновники відмовляли в шлюбі, дізнавшись, що один із пари, яка укладає союз, не володіє італійською мовою. Тож тим, хто бажає стати італійцями за допомогою шлюбу, все ж необхідно вчити офіційну мову країни.

_______________

ВЕРСИЯ НА РУССКОМ ЯЗЫКЕ

Мы продолжаем наши исследования на тему: Где же лучше жизнь для украинца. В этот раз мы выясняли какова  жизнь украинца в Италии. По данным посольства Украины в Италии в этой стране легально проживают более 125 тысяч украинцев. Сколько же здесь проживает нелегалов? Ответить на этот вопрос мы не беремся. Есть данные, что не меньше 400 тысяч. Также в последние годы отмечается тенденция снижения незаконной миграции.

Осваивают итальянские просторы украинцы по-разному. Некоторые едут по турвизе, а после ее окончания остаются в стране нелегально. Некоторые выходят замуж. Остальные приезжают учиться в надежде устроить личную жизнь или, по крайней мере, найти работодателя, который поможет оформить вид на жительство. Все они мечтают остаться в Италии навсегда.

Тем, кто получил хорошее образование и ставит перед собой большие планы в области карьеры, лучше ехать на север в такие мегаполисы как Милан, Генуя, Турин. В этих районах больше возможности устроиться на работу, более высокая оплата труда и больше перспектив для карьерного роста. Кризис, сильно ударивший по центру Италии, существенно сократил рабочие места самих итальянцев, а про чужаков и говорить не приходится. Так что в Риме нашим соотечественникам «ловить» нечего.

Юг Италии тоже не самое благоприятное место для поисков работы. Эта часть страны считается наиболее бедной и коррумпированной. Тут проживает большая часть нелегалов. Здесь им проще устроиться на низкооплачиваемую работу без каких-либо документов. К тому же итальянские южане считаются наиболее схожими по менталитету с украинцами. Одессит Игорь так и говорит о них: «Люди здесь веселее и доброжелательнее, чем в остальных частях страны».

Украинцы, проживающие в Италии, заметили, что из всех европейских наций итальянцы самые искренние, самые приятные в общении. Большинство итальянцев не жалуются на жизнь и не строят далекие планы, они принимают мир таким, какой он есть. Но не стоит забывать, что если ваш знакомый итальянец является и вашим потенциальным работодателем, то, возможно, вы познакомитесь и с темными сторонами его натуры. Итальянцы зачастую не воспринимают украинцев всерьез. Они считают нас пригодными только ухаживать за пенсионерами да «работать красивыми женами».

Никто из потенциальных работодателей не верит, что заявленные в резюме данные, такие как образование, опыт работы, профессиональные качества являются настоящими. Приехавшая в Рим 25-летняя Алена делится опытом относительно поисков работы. Девушка говорит, что теперь она очень хорошо подумает перед размещением своего фото и резюме в интеренете. Работодатели даже не читали информацию о ее навыках работы, никого не интересовало ее образование, знание языков, опыт работы, ей предлагали место уборщицы в ресторане. И это в лучшем случае, потому что иные приглашали ее на ужин при свечах.

Недавно Сенат итальянского парламента принял законопроект относительно обеспечения общественной безопасности, согласно которому нелегальные иммигранты и те, кто им помогает, подлежат тюремному заключению. Каждый нелегал должен будет заплатить от 5 до 10 тысяч евро. Теперь гражданам, незаконно находящимся в Италии, положено находиться в центрах идентификации шесть месяцев, а не два, как ранее. А итальянцы, покрывавшие нелегалов, рискуют лишиться свободы на срок до 3 лет.

Также будет введен дополнительный сбор за разрешение на временное пребывание в Италии от 80 до 200 евро. Так обстоят дела по закону. На практике же с нелегальными гражданами бороться не торопятся. Если же кого-нибудь и поймают, то выдадут ему письменное предупреждение о необходимости покинуть страну в течении ближайшего времени и отпускают. Ведь депортация граждан требует дополнительных финансовых затрат. Так что ответственность ждет гражданина лишь в том случае, если он несколько раз проигнорирует постановление покинуть страну или же совершит преступление.

Социологическим центром при Христианском обществе украинцев в Италии в июне был проведен опрос среди украинцев, проживающих в Риме. Целью опроса было определение зависимости жизни наших сограждан от последствий кризиса. Его влияние на себе почувствовали 74% опрошенных: некоторые потеряли работу, остальным всего лишь уменьшили зарплату. И надо отметить, что лишь пятая часть украинцев задумывается о возвращении домой в связи со сложившейся экономической ситуацией.

Общее восприятие сложившейся ситуации среди итальянских украинцев разнообразно. Некоторые вообще не заметили проявления кризиса, иные же ищут любую работу, где придется. На окраине Рима около станции метро «Ребиббия» каждое воскресенье с самого утра маленькая площадь превращается в так называемый «украинский базар». Это место называют еще «Украинским филиалом». Множество грузовых автомобилей привозят посылки, прессу и продукты из Украины. На этой же площади образуется и украинский «рынок труда». Наши соотечественники становятся в ряд с табличками о поиске работы, часами стоят и каждый ждет, когда же его заметит потенциальный работодатель.

Оксана, 29-летняя харьковчанка, приехала в Рим три года назад с целью накопить денег. Удача ей улыбнулась, девушка удачно вышла замуж, получила вид на жительство, овладела языком. Но при этом она все равно год сидела без работы. Работодатели, как только узнавали, что девушка из Украины, тот час же отказывали ей, либо предлагали провести собеседование вечером за бокалом вина. Позже Оксане удалось найтиработу менеджером отеля. Работа ее устраивала - оплата труда соответствует обязанностям, при этом место работы в центре города.

Киевлянка, 28-летняя Анастасия, год назад переехала в Италию, вышла замуж за ровесника, у них родился ребенок. Сейчас семья собирается открыть небольшое кафе со славянской спецификой в центре Римини. Девушка говорит, что несмотря на кризис, люди всегда будут хотеть кушать. Также Анастасия поделилась своими впечатлениями о стране: приятно удивила бесплатная медицина, которая по сравнению с нашей, оказалась все-таки бесплатной, и обслуживание в итальянских клиниках намного лучше.  Девушка рассказала о том, как рожала в государственной клинике, где ей не пришлось оплачивать ни за роды, ни за лекарства, а также питание и памперсы для малыша оказались бесплатными. Надо отметить, что в Италии каждый иностранец с видом на жительство имеет право на бесплатное медицинское обслуживание.

Несмотря на принятие новых законов итальянскими властями, украинцы, нелегально прибывшие в страну, не боятся ни кризиса, ни потери работы, ни борцов с нелегалами. Во всяком случае идти и сдаваться полиции никто не собирается. Стараются приспособиться кто как может.

Украинка, нелегально приехавшая в Италию, 54-летняя Елена ухаживает за пожилым мужчиной в Палермо. Женщина планирует проработать здесь еще минимум два года. У нее на Украине осталась больная дочь, на лечение нужны огромные деньги, которых в Украине Елена никогда бы не заработала. Работодатели вошли в положении украинки и приняли ее к себе на работу, при этом осознавали, что нарушают закон и  прикрывали нелегала. Женщина на улицах старается не попадаться на глаза полиции, старается не разговаривать вне дома, опасаясь, что кто-то по акценту узнает, что она украинка.

Марина, 46-летняя уроженка Днепродзержинска в Неаполе уже два года. Приехала в страну по греческой турвизе, которую оказалось легче открыть. Женщина продумала все заранее. Перед отъездом из Украины она связалась с одним из украинских агентств по международному трудоустройству с филиалом в Неаполе. За определенную сумму денег ей открыли визу на 2  недели и пообещали трудоустроить уборщицей на вилле.

Весь следующий месяц Марина работала с 7 часов утра до 10 часов вечера без выходных. Эти четыре недели были очень тяжелыми для женщины, так как, кроме уборки по дому, для нее находились и другие задания: приготовление пищи, закупка продуктов, сопровождения ребенка в садик и обратно. В итоге «синьор» заявил фирме, что Марина не справляется со своими обязанностями, он ее увольняет и не собирается оплачивать неудовлетворительную работу за весь прошедший месяц. « Мне пришлось уйти и заняться поисками новой работы», - сообщила Марина. У нее было безвыходное положение, на тот момент она находилась в Италии нелегально.

Еще одна украинка, приехавшая в Неаполь, 33-летняя Светлана обошлась без помощи посредников. Она выучила итальянский язык и нашла неаполитанскую организацию, помогавшую в трудоустройстве граждан, открыла себе визу, купила билет и прибыла в Италию. В Неаполе Светлану поселили в квартирку, где уже жили пять ее соотечественниц, там итальянский агент и провел отбор претенденток на трудоустройство.  Девушек выстроили строем в коридоре. "Мне стало противно, я почувствовала себя товаром",- рассказывает Света. Ей была предложена вакансия помощницы по хозяйству в доме богатой семьи при условии, что она сразу приступит к работе.

Женщину привезли в огромный дом, в котром жила семья из трех человек. По всему дому были грязь, пыль, немытая посуда с испортившимися остатками еды, разбросано грязное белье. Пятилетний ребенок бегал по дому в памперсе. Света была в ужасе. Когда женщина не обнаружив отведенной для нее комнаты (а ведь проживать она должна была там же), спросила об этом, ей ответили, что кровать еще не купили, а комната будет та, где сушат и гладят белье. За работу в таких условиях было обещано платить 600 евро в месяц.
Надо сказать, что в Италии в зависимости от знания языка меняется и оплата труда. Работнику, который не владеет итальянским, за такую  же работу станут платить 500 евро. Видимо знания языка были оценены всего лишь в 100 евро.

Существуют такие способы легально уехать в Италию:

1) открыть туристическую визу;
2) устроиться на работу через агентство по трудоустройству или по приглашению фирмы-работодателя;
3) отправиться на учебу в университет либо на курсы;
4) оформить брак с гражданином (гражданкой) Евросоюза.

При выборе варианта с туристической визой необходимо помнить, что этот способ недостаточно подходящий из-за непродолжительности действия. Как только окончится срок турвизы, для украинца останется два пути: ехать домой или же становиться нелегалом.

Вариант с приглашением фирмы-работодателем не всегда оказывается надежным. Такие фирмы, как показала практика, зачастую не выполняют свои обязательства. Украинские граждане не имеют в такой ситуации никаких гарантий, остается полагаться на совесть работодателей.

Рассмотрим вариант с учебой. Чтобы поступить в итальянский университет необходимо знать итальянский язык, а также иметь хорошую финансовую поддержку. В Италии есть так называемое бесплатное образование, но, как оказалось, это только на словах. По факту существует налог на обучение, размеры которого колеблются от 500 до 1000 евро в год. Также семьи с небольшими доходами имеют возможность претендовать на стипендию, но для этого необходимо заранее собрать и юридически заверить справки о доходах и имуществе. При отсутствии данных справок - необходимо указать причину, почему их нет.

При обучении в Италии, студент имеет право работать не более, чем на полставки. При этом недобросовестные работодатели оформляют учащихся согласно законодательству, используя их труд на полный рабочий день. В итоге у студента не остается времени на учебу. Киевлянка Оксана, устроившаяся на работу именно таким образом, работает секретарем в адвокатской конторе в Риме, зарабатывает 1000 евро в месяц, при этом уделяя  учебе все меньше времени.

Желающие изучить итальянский язык имеют возможность приехать в Италию на несколько месяцев, заплатив при этом 700 евро в месяц с проживанием. То же самое с помощью украинских компаний обойдется желающим около 1220 евро в месяц.

Есть еще вариант — брак с гражданином или гражданкой Италии. Итальянский брак для украинца – пока что это достаточно легко. Однако такое положение вещей скоро изменится. Предвидится принятие нового закона о бракосочетании с иностранцами, согласно которому  уроженцы стран, пока что не вошедших в Евросоюз, должны предъявить действующую визу или вид на жительство. Пока что можно заключить брак с просроченной визой. Также известны случаи, когда чиновники отказывали в браке, узнав, что один из пары, заключающей союз, не владеет итальянским языком. Так что желающим стать итальянцами с помощью брака, все же необходимо учить официальный язык страны.