Потяги та квитки в Індії
Перед тим, як ви почнете читати, ви маєте знати, що:
Це - поради тих хто ще не бував в Індії.
Ці поради нижче будуть корисні тим, хто ще не мав справи з індійською залізницею та автоперевізниками.
Основна суть статті - придбання квитків ONLINE поза Індією, ймовірні проблеми та шляхи їх вирішення. Тим не менш, цією інформацією ми не обмежуємося, розповідаючи багато і про все.
Отже, ви збираєтеся в Індію і відчуваєте легку (або важку) форму індієфобії через усе це страшне невідомо. Це відчуття знайоме. Оскільки ми в Індію їдемо з двома жінками, за яких несемо відповідальність, а також через те, що всі організаційні питання покладено на нас, місяць тому ми міцно вкоренилися попою в стілець і почали борознити простори інтернету та розшифровувати лоунліпленетивську мову британських мандрівників-літераторів, щоб добре підготуватися до поїздки. Перший урок, який ми винесли з підготовки, виявився, напрочуд, позитивним: ми правильно зробили, що взялися за цю справу заздалегідь, чого і вам радимо.
Тепер перейдемо до конкретики. Почнемо з поїздів в Індії. Буду розповідати особисто від себе.
Купівля квитків на потяги в Індії з-за кордону - це ціла пригода. В Індії є офіційний сайт місцевої залізниці, призначений саме для купівлі квитків ONLINE: IRCTC - вввв.irctc.co.in/. Насправді офіційних сайтів індзалізниці кілька, але нас цікавитиме саме цей. Цим сайтом добре користуватися тим, хто перебуває в Індії, має індійську сімкарту і рахунок в індійському банку або ж в одному з великих іноземних банків. Проблема в тому, що банків цих в Україні немає, і індійською сімкартою наш брат похвалитися не може. Що ж робити?
Альтернативою і порятунком для іноземців, які бажають придбати квитки на індійські поїзди за межами цієї країни, є сайт ввв.cleartrip.com - приватний сервіс, синхронізований з IRCTC, що дає змогу розраховуватися дебетовими та кредитними картками будь-яких банків-емітентів. Але тут не все так просто.
Для того, щоб користуватися Кліартрипом, потрібно зареєструвати 2 акаунти: на Кліартрипі та на IRCTC. Зрозуміло, що для останнього вам знову ж таки потрібна індійська сімка. Розуміючи складність ситуації, Кліартріп розжовує процес створення акаунтів до дрібниць. Будь ласка, зареєструйтеся не через кнопку "Register", а шляхом пошуку будь-якого (навмання) поїзда на стартовій сторінці. Щойно система викине вам потяг за даним напрямком, натисніть "Check availability & book", і тоді вас перекине на потрібне вікно реєстрації (з підказками). Вікно реєстрації: Система швидко і зрозуміло веде користувачів до створення обох акаунтів і надає дієві поради, як обійти безглузді перешкоди з боку сайту IRCTC.
Акаунт Кліартріпі створюється швидко, а ось з акаунтом на IRCTC (реєстрацію ви заповнюєте на тому ж Кліартріпі) доведеться помучитися. Річ у тім, що IRCTC вимагає наявності індійського номера мобільного, щоб підтвердити вашу реєстрацію одноразовим паролем ОТР, який має прийти в SMS. Цей пароль необхідний для завершення реєстрації. Крім того, ви також можете ввести вашу адресу в Індії, якої, зрозуміло, у вас немає. Що ж робити?
При заповненні реєстраційної форми для IRCTC введіть:
а) ліву індійську адресу (поштовий індекс легко знайти в інтернеті);
б) ваш справжній eMail;
в) лівий номер мобільного.
Під час реєстрації ви також можете надіслати скан-копію/фотографію вашого закордонного паспорта та вибране вами ім'я користувача на вказаний там eMail підтримки IRCTC. Надсилаючи ці дані, переконайтеся, що ви пишете з eMail, зазначеного вами в реєстраційній формі (не з іншого!). Наприкінці реєстраційної форми від вас вимагатимуть ввести ОТР eMail і ОТР мобільного. У відповідь на ваш лист вам незабаром прийти ОТР для підтвердження імейлу. Незважаючи на те, що на картинці-підказці зверху написано, що вам прийде і ОТР для eMail, і ОТР для мобільного, на пошту приходить лише перший. Одночасно на вказаний вами лівий номер мобільного має прийти і ОТР мобільного. Оскільки цей номер явно не ваш і SMS ви, зрозуміло, не отримаєте, напишіть знову в службу підтримки, вказавши ваш USER NAME. Скажіть, що ви не отримали мобільний ОТР на вашу сімкарту, і ввічливо попросіть надіслати цей mobile ОТР вам на пошту. Це працює ;). Таким чином ви отримаєте другий код, необхідний для завершення вашої реєстрації.
Тут можна перевести подих, але на цьому індійські "пустощі", на жаль, не закінчуються, тому рухаємося далі.
Після реєстрації акаунтів на Кліартріпі та IRCTC ви можете купувати квитки ONLINE. Для цього в Кліартріпа є справді легка і зрозуміла система, яка все ж не позбавлена своїх нюансів. Під час купівлі квитка ви маєте вказати ваші ім'я та прізвище (квитки іменні!), але, якщо в сумі вони становлять понад 15 літер, вам видасть помилку. Щоб вирішити цю проблему, вкажіть тільки першу літеру вашого імені. Замість Fedir Ivashchenko мені довелося вказати в полі "ім'я" просто букву S.
Зауважте, індійська залізниця надає знижки на квитки людям похилого віку (чоловікам 60+, жінкам 58+).
На самому ж кроці (пошук поїздів) ви зможете вибрати кількість подорожуючих "дорослих", "дітей", "літніх чоловіків" і "літніх жінок". Просто зверніть увагу на наявність двох останніх полів, бо, якщо вам 58/60 або більше, то ви зможете купити квитки дешевше!
Є 4 основні (хоча існують і інші) класи вагонів. Найкращим є клас 1АС. Далі йдуть класи 2АС і 3АС, які загалом майже нічим не відрізняються від наших плацкартних. Різниця між 2АС і 3АС полягає лише в кількості полиць в одному відсіку вагона. Останній клас - це так звані сліпери, тобто спальні "групі" вагони, якими подорожує більшість індусів. Більше інформації легко знайти в інтернеті, включно з відео-репортажами "наших" людей з індійських вагонів на ютубі.
Треба сказати, що для іноземців індуси створили спеціальні каси, де, за словами бувалих, майже завжди є квитки на потяги, якщо купувати за кілька днів до відправлення. Тобто на ці каси залишається певна квота. Таку касу можна знайти зокрема на New Delhi Railway Station у Делі. Квитки там можна купити на будь-які наявні напрямки, тож, якщо бронювання квитків онлайн не принесе бажаного результату, не впадайте у відчай - усе можна буде надолужити вже на місці.
Окремих слів заслуговує поїзд. Вагон класу 3 АС виявився не менш зручним за наші плацкарти. Єдиною суттєвою різницею була наявність ще двох поличок у "купе", тобто не як у нас, 4+2, а 6+2. Мені дісталася верхня полиця, тому з упевненістю можу запевнити новачків у її зручності. В індійських поїздах, до речі, теж видають постільну білизну :).
Джайсалмер порадував нас уже зовсім іншою погодою. Навіть якби я не бачив десятки кілометрів пустелі на під'їзді до міста, я б подумав, що ми потрапили саме в таку кліматичну зону. Спека, сухість, гаряче сонце і нарешті блакитне небо замість смогу! Незважаючи на те, що в листуванні з нашим готелем нам обіцяли підібрати нас на вокзалі, ніхто так і не з'явився, щоб це зробити, тому ми швидко прийняли пропозицію вусатого індуса поїхати подивитись інший готель. Точніше, нам запропонували відвезти нас у наш готель (Desert Moon), дорогою натякнувши, що ми можемо заїхати подивитися ще й їхній готель. Там нам запропонували чудову кімнату за майже вдвічі нижчу ціну, тому до Desert Moon ми так і не доїхали. Чесно кажучи, було трохи неприємно, що нас не зустріли...
Готель Roop Mahal був розташований неподалік від форту: з нашого вікна відкривався непоганий вид на останній, а до стін фортеці можна було сходити буквально за кілька хвилин. Головні ворота були всього за 10 хвилин ходьби, якщо не менше.
Село за індійськими мірками - Джайсалмер, виглядало як досить зайняте містечко, де життя йшло повним ходом. Попри засміченість приємно вражали вишукані будиночки, що то тут, то там з'являлися з-поміж жовтих, зведених із такого самого ракушняка коробок. Подібне оздоблення будинків виявилося справжньою фішкою Джайсалмера, тож блукати його вулицями було аж ніяк не нудно. Якщо вірити путівникам, Джайсалмерівський форт є єдиним заселеним фортом Індії. Здається, 6 кілометрів височенних мурів обволікають численні житлові квартали, храми, вишукані родові будинки, перероблені під готелі, та колишній палац, який сьогодні є музеєм.
Палац-музей
Сьогодні фортеця живе, мабуть, таким самим життям, як і століття тому, за одним єдиним винятком - тепер тут блукає купа туристів, а заповзятливі або просто "дошкульні" місцеві мешканці стрибають довкола них, наче діти довкола мішка з цукерками. Прогуляйтесь кількома вуличками, які розходяться в різні боки від площі, де стоїть палац-музей. Ходити ними дуже приємно. На відміну від Варанасі, де навіть метровими завширшки вулицями назустріч одна одній носяться моторолери, центр старого Джайсалмера цією хворобою не страждає. Наявність безлічі крамничок, що рясніють виробами зі шкіри, дерева, металу, картинами, ювелірними виробами тощо, змушує ваш гаманець нити від бажання схуднути. Але не поспішайте купувати все й одразу. Дайте собі день на прицінку, адже стартова ціна буде щонайменше вдвічі, а то й у 5 разів вищою за ту, за якою ви реально зможете купити потрібний товар. Не поспішайте.
Джайсалмер відомий своїми Хавель - родинними будинками заможних індусів, у яких десятиліттями, якщо не століттями, живуть представники одного роду. Сьогодні деякі з цих Хавель використовуються власниками зрідка, будучи перетвореними на готелі, як, наприклад, цей Хавель, що належить Раджастанському махараджі. І знову вузькі, завалені крамом вулички, і вишукано різьблені будиночки. Чи не в кожному будинку в Джайсалмері біля вхідних дверей можна побачити зображення Ганеші - індуїстського бога багатства, процвітання, добробуту. Того ранку, перед виходом до міста, вусатий власник нашого готелю намагався впарити нам свої чудо-сафарі на верблюдах, чим займається більшість готелів і туристичних агентств. Основною перевагою своїх сафарі він називав віддаленість поїздки від міста, де чиста пустеля і не зіпсовані туризмом традиційні Раджастанські села. На жаль, ціна за це диво-сафарі нас ніяк не влаштовувала (1200-1800 рупій з людини за півдня), тому ми вирішили розвідати аналогічні послуги в місті. В агентстві Ганеш Тревел (метрів сто від палацу-музею в серці фортеці) нам запропонували ті самі умови за 750 рупій з людини. Наступного ранку ми повернулися сюди, щоб замовити сафарі на цей же день, доплативши ще по 100 рупій з людини за вечерю в пустелі.
Варто сказати, що життя в Руп Махалі не було таким вже й приємним, незважаючи на найкращий номер за цей перший тиждень перебування в Індії. Персонал готелю був якимось диким і непривітним. Крім того, нас не покидало нав'язливе відчуття, що до цих хлопців тут ставилися не дуже добре. До речі, ресторан у цьому готелі виявився мізерний: несмачні страви і високі ціни швидко відбили бажання тут харчуватися. На щастя, у Джайсалмері за копійки продавалося велике розмаїття фруктів, а в останній день ми знайшли чудовий ресторан в іншому готелі.
________________
ВЕРСИЯ НА РУССКОМ ЯЗЫКЕ
Перед тем, как вы начнете читать, вы должны знать, что:
Это - советы тех кто еще не бывал в Индии.
Эти советы ниже будут полезны тем, кто еще не имел дела с индийской железной дорогой и автоперевозчиками.
Основная суть статьи - приобретение билетов ONLINE вне Индии, вероятные проблемы и пути их решения. Тем не менее, этой информацией мы не ограничиваемся рассказывая много и обо всем.
Итак, вы собираетесь в Индию и чувствуете легкую (или тяжелую) форму индиефобии через все это страшное неизвестно. Это чувство знакомо. Поскольку мы в Индию едем с двумя женщинами, за которых несем ответственность, а также из-за того, что все организационные вопросы возложенные на нас, месяц назад мы крепко укоренились попой в стул и начали бороздить просторы интернета и расшифровывать лоунлипленетивский язык британских путешественников-литераторов, чтобы хорошо подготовиться к поездке. Первый урок, который мы вынесли из подготовки, оказался, на удивление, позитивным: мы правильно сделали, что взялись за это дело заранее, чего и вам советуем.
Теперь перейдем к конкретике. Начнем с поездов в Индии. Буду рассказывать лично от себя.
Покупка билетов на поезда в Индии из-за границы - это целое приключение. В Индии есть официальный сайт местной железной дороги, предназначенный именно для покупки билетов ONLINE: IRCTC - ввв.irctc.co.in/. В действительности официальных сайтов индзализници несколько, но нас будет интересовать именно этот. Этим сайтом хорошо пользоваться тем, кто находится в Индии, имеет индийскую симкарту и счет в индийском банке или же в одном из крупных иностранных банков. Проблема в том, что банков этих в Украине нет, и индийской симкартой наш брат похвастаться не может. Что же делать?
Альтернативой и спасением для иностранцев, желающих приобрести билеты на индийские поезда за пределами этой страны, есть сайт ввв.cleartrip.com - частный сервис, синхронизированный с IRCTC, который позволяет рассчитываться дебетовыми и кредитными картами любых банков-эмитентов. Но здесь не все так просто.
Для того, чтобы пользоваться Клиартрипом, нужно зарегистрировать 2 акаунта: на Клиартрипи и на IRCTC. Понятно, что для последнего вам опять же нужна индийская семерка. Понимая сложность ситуации, Клиартрип разжевывает процесс создания акаунтов до мелочей. Пожалуйста, зарегистрируйтесь не через кнопку "Register", а путем поиска любого (наугад) поезда на стартовой странице. Как только система выбросит вам поезд по данному направлению, нажмите "Check availability & book", и тогда вас перебросит на нужное окно регистрации (с подсказками).Окно регистрации:Система быстро и понятно ведет пользователей к созданию обоих акаунтов и предоставляет действенные советы, как обойти бессмысленные препятствия со стороны сайта IRCTC.
Акаунт Клиартрипи создается быстро, а вот с акаунтом на IRCTC (регистрацию вы заполняете на том же Клиартрипи) предстоит помучиться. Дело в том, что IRCTC требует наличия индийского номера мобильного, чтобы подтвердить вашу регистрацию одноразовым паролем ОТР, который должен прийти в SMS. Этот пароль необходим для завершения регистрации. Кроме того, вы также можете ввести ваш адрес в Индии, которого, разумеется, у вас нет. Что же делать?
При заполнении регистрационной формы для IRCTC введите:
а) левый индийский адрес (почтовый индекс легко найти в интернете);
б) ваш настоящий eMail;
в) левый номер мобильного.
При регистрации вы также можете отправить скан-копию/фотографию вашего загранпаспорта и выбранное вами имя пользователя на указанный там eMail поддержки IRCTC. Отправляя эти данные, убедитесь, что вы пишите с eMail, указанного вами в регистрационной форме (не с другой!). В конце регистрационной формы от вас потребуют ввести ОТР eMail и ОТР мобильного. В ответ на ваше письмо вам вскоре прийти ОТР для подтверждения имейлу. Несмотря на то, что на картинке-подсказке сверху написано, что вам придет и ОТР для eMail, и ОТР для мобильного, на почту приходит лишь первый. Одновременно на указанный вами левый номер мобильного должен прийти и ОТР мобильного. Поскольку этот номер явно не ваш и SMS вы, разумеется, не получите, напишите снова в службу поддержки, указав ваш USER NAME. Скажите, что вы не получили мобильный ОТР на вашу симкарту, и вежливо попросите прислать этот mobile ОТР вам на почту. Это работает ;). Таким образом вы получите второй код, необходимый для завершения вашей регистрации.
Здесь можно перевести дыхание, но на этом индийское "баловство", к сожалению, не заканчивается, поэтому двигаемся дальше.
После регистрации акаунтов на Клиартрипи и IRCTC вы можете покупать билеты ONLINE. Для этого в Клиартрипа имеется действительно легкая и понятная система, которая все же не лишена своих нюансов. При покупке билета вы должны указать ваши имя и фамилию (билеты именные!), Но, если в сумме они составляют более 15 букв, вам выдаст ошибку. Чтобы решить эту проблему, укажите только первую букву вашего имени. Вместо Fedir Ivashchenko мне пришлось указать в поле "имя" просто букву S.
Заметьте, индийская железная дорога предоставляет скидки на билеты людям пожилого возраста (мужчинам 60 +, женщинам 58 +).
На самом же шаге (поиск поездов) вы сможете выбрать количество путешествующих "взрослых", "детей", "пожилых мужчин" и "пожилых женщин". Просто обратите внимание на наличие двух последних полей, ибо, если вам 58/60 или более, то вы сможете купить билеты дешевле!
Есть 4 основных (хотя существуют и другие) класса вагонов. Лучшим является класс 1АС. Далее идут классы 2АС и 3АС, которые в целом почти ничем не отличаются от наших плацкартных. Разница между 2АС и 3АС заключается лишь в количестве полок в одном отсеке вагона. Последний класс - это так называемые Слипер, есть спальни "группе" вагоны, которыми путешествует большинство индусов. Больше информации легко найти в интернете, включая видео-репортажи "наших" людей из индийских вагонов на ютубе.
Надо сказать, что для иностранцев индусы создали специальные кассы, где, по словам бывалых, почти всегда есть билеты на поезда, если покупать за несколько дней до отправления. То есть на эти кассы остается определенная квота. Такую кассу можно найти в частности на New Delhi Railway Station в Дели. Билеты там можно купить на любые имеющиеся направления, поэтому, если бронирование билетов онлайн не принесет желаемого результата, не отчаивайтесь - все можно будет наверстать уже на месте.
ОТдельных слов заслуживает поезд. Вагон класса 3 АС оказался не менее удобным наших плацкарты. Единственной существенной разницей было наличие еще двух полочек в "купе", то есть не как у нас, 4 +2, а 6 +2. Мне досталась верхняя полка, поэтому с уверенностью могу заверить новичков в ее удобстве. В индийских поездах, кстати, тоже выдают постельное белье :).
Джайсалмер порадовал нас уже совсем другой погодой. Даже если бы я не видел десятки километров пустыни на подъезде к городу, я бы подумал, что мы попали именно в такую климатическую зону. Жара, сухость, горячее солнце и наконец голубое небо вместо смога!Несмотря на то, что в переписке с нашим отелем нам обещали подобрать нас на вокзале, никто так и не появился, чтобы это сделать, поэтому мы быстро приняли предложение усатого индуса поехать посмотреть другой отель. Точнее, нам предложили отвезти нас в наш отель (Desert Moon), по дороге намекнув, что мы можем заехать посмотреть еще и их отель. Там нам предложили замечательную комнату за почти в два раза более низкую цену, поэтому к Desert Moon мы так и не доехали. Честно говоря, было немного неприятно, что нас не встретили ...
Отель Roop Mahal был расположен неподалеку от форта: из нашего окна открывался неплохой вид на последний, а к стенам крепости можно было сходить буквально за пару минут. Главные ворота находились всего в 10 минутах ходьбы, если не меньше.
Село по индийским меркам- Джайсалмер, выглядел как довольно занятой городок, где жизнь шла полным ходом. Несмотря на засоренность приятно поражали изысканные домики, то тут, то там появлялись из числа желтых, возведенных из такого же ракушечника коробок.Подобная отделка домов оказалась настоящей фишкой Джайсалмера, поэтому бродить по его улицам было отнюдь не скучно.Если верить путеводителям, Джайсалмеровский форт является единственным заселенным фортом Индии. Кажется, 6 километров высоченных стен обволакивают многочисленные жилые кварталы, храмы, изысканные родовые дома, переделанные под гостиницы, и бывший дворец,который сегодня является музеем.
Дворец-музей.
Сегодня крепость живет, пожалуй, такой же жизнью, как и столетия назад, за одним единственным исключением - теперь здесь бродит куча туристов, а предприимчивые или просто "доставучие" местные жители прыгают вокруг них, как дети вокруг мешка с конфетами.Прогуляйтесь парой улиц, расходящихся в разные направления от площади, где стоит дворец-музей. Ходить по ним очень приятно. В отличие от Варанаси, где даже метровыми шириной улицами навстречу друг другу носятся мотороллеры, центр старого Джайсалмера этой болезнью не страдает. Наличие множества магазинчиков, изобилующих изделиями из кожи, дерева, металла, картинами, ювелирными изделиями и т.д., заставляет ваш кошелек ныть от желания похудеть. Но не спешите покупать все и сразу. Дайте себе день на приценку, ведь стартовая цена будет минимум вдвое, а то и в 5 раз выше той, по которой вы реально сможете купить нужный товар. Не спешите.
Джайсалмер известен своими Хавель - родственными домами состоятельных индусов, в которых десятилетиями, если не веками, живут представители одного рода. Сегодня некоторые из этих Хавель используются владельцами изредка, будучи превращенными в отели, как, например, этот Хавель, принадлежащего Раджастанскому махараджи.И снова узкие, заваленные товаром улочки, и изысканно резные домики.Чуть ли не в каждом доме в Джайсалмере у входной двери можно увидеть изображение Ганеши - индуистского бога богатства, процветания, благополучия.В то утро, перед выходом в город, усатый владелец нашего отеля пытался впарить нам свои чудо-сафари на верблюдах, чем промышляют большинство отелей и туристических агентств. Основным преимуществом своих сафари он называл удаленность поездки от города, где чистая пустыня и не испорченные туризмом традиционные Раджастанские села. К сожалению, цена за это чудо-сафари нас никак не устраивала (1200-1800 рупий с человека за полдня), поэтому мы решили разведать аналогичные услуги в городе. В агентстве Ганеш Тревел (метров сто от дворца-музея в сердце крепости) нам предложили те же условия за 750 рупий с человека. На следующее утро мы вернулись сюда, чтобы заказать сафари на этот же день, доплатив еще по 100 рупий с человека за ужин в пустыне.
Стоит сказать, что жизнь в Руп Махале не была такой уж приятной, несмотря на лучший номер за эту первую неделю пребывания в Индии. Персонал отеля был каким-то диким и неприветливым. Кроме того, нас не покидало навязчивое чувство, что к этим ребятам здесь относились не очень хорошо. Кстати, ресторан в этом отеле оказался скудный: невкусные блюда и высокие цены быстро отбили желание здесь питаться. К счастью, в Джайсалмер за копейки продавалось большое разнообразие фруктов, а в последний день мы нашли замечательный ресторан в другом отеле.
