Віза в США

Не дивно, що стільки людей по всьому світу мріють потрапити саме до Америки – вона приваблює нас як своєю історією, так і сьогоднішніми досягненнями:

• Америка – перша країна, що ввела демократичну систему влади;
• вона була і залишається однією з наймогутніших держав планети;
• має стабільну економіку та низький рівень безробіття;
• випереджає інші країни в технічній, індустріальній та культурній сфері;
• є землею найбільш привабливих та атмосферних місць планети – від Лос-Анджелеса до Нью-Йорка.

То чи не час побачити і відчути справжні Сполучені Штати на собі?

З візовими спеціалістами Nikita First Америка ближче, ніж здається на перший погляд. Ми надаємо усі види туристичних послуг, допомогу в пошуку туру і візову підтримку для тих, хто прямує до США. Звертайтесь, щоб процес оформлення візи був легким та успішним.

Чи може ця процедура бути не такою?

Так, Америка і досі славиться складним процесом оформлення візи. Крім стандартного пакету документів також необхідно заповнювати безліч анкет, проходити особисту співбесіду з візовим офіцером у посольстві, а також процедуру дактилоскопії. І навіть при найсприятливіших умовах, вам все одно можуть відмовити в отриманні візи.

Отже, виходячи з усього вищесказаного, можна зробити висновок, що для збору повного пакета документів і успішного оформлення краще звернутися за допомогою до професіоналів. Саме у нас працюють висококваліфіковані співробітники, які з радістю:

1. Підготують Вас до співбесіди в посольстві.
2. Зберуть і правильно підготують весь необхідний пакет документів.
3. Заповнять усі необхідні анкети.
4. Перекладуть всі необхідні документи на англійську мову (оплата окремо).
5. Детально розберуть і дадуть відповідь на всі питання, що стосуються особисто Вашої ситуації з отримання візи в США.
6. Нададуть страховий поліс, необхідний для отримання візи в США.

... І як наслідок - безперешкодно отримати дозвіл на в'їзд до Америки.

Крім того, з допомогою нашого агентства Ви можете істотно заощадити свій час і сили. Отримання відповіді, як правило, займає від двох до чотирьох тижнів. Але якщо ви довіритеся нашим співробітникам, то цей час зможете провести, готуючись до поїздки, а не простоюючи в довгих чергах. Скориставшись послугами, що надаються нашим агентством, ви неодмінно залишитеся задоволені результатом і, найімовірніше, поповните ряди наших постійних клієнтів.

Термін розгляду Ваших документів у посольстві - 4 дні з моменту подачі. По їх закінченню, Ви зможете забрати Ваш паспорт у відділенні ТНТ (попередньо повідомивши нас, яке відділення Вам підходить найбільше).

Америка. Що це за країна?

Америка - країна великих можливостей і контрастів. Потрапити туди хоче багато хто, бо кожен мріє на власні очі побачити колорит, велич і красу цієї прекрасної країни. Побувати в Голлівуді, проїхатися на кабріолеті набережною сонячної Каліфорнії або прогулятися на Мангеттені. Однак без оформлення VISA в США здійснення цієї мрії, на жаль, неможливе.

Долина смерті. Звичайно, місцевість уже не та, що якихось 150 років тому. Тоді золотошукачі на шляху до Каліфорнії застрявали тут на багато тижнів, з'їдали своїх волів, покидали все майно і раділи, що їм вдалося вибратися звідси живими. Тепер Долина Смерті разом із сусідніми долинами та горами входить до однойменного національного парку і має відповідну інфраструктуру. Через увесь парк проходить дуже гарна (навіть як для Америки) асфальтова дорога. Крім того, понад 560 кілометрів ґрунтовок забезпечують власникам повнопривідних машин доступ до віддалених частин парку. Але вже при в'їзді в "Долину Смерті" переконуєшся, що інфраструктура ця мінімальна. "Не забудьте заправити свій автомобіль, - попереджає дорожній знак. - Наступна заправка розташована через 125 миль".

Згодом усвідомлюєте: ця суха земля, на якій ростуть невисокі сухі кущики, навряд чи змінилася з часу прибуття сюди перших білих людей. Такий ландшафт зумовлений кліматичними особливостями долини. По-перше, гори, які оточують Долину Смерті, а також чотири гірські хребти, що простягнулися на шляху до Тихого океану, ефективно екранізують дощові фронти. Середньорічна кількість опадів тут становить лише близько 4 сантиметрів. А були й такі роки, коли взагалі не випало жодної краплі. По-друге, особливості рельєфу роблять це місце одним із найспекотніших у світі: зафіксована найвища температура (+56,7 °C) майже дорівнює світовому рекорду.

Попри нуднуваті, на перший погляд, краєвиди, подивитися є що. Особливо, враховуючи самі розміри парку, який за площею перевищує деякі області України. Тут тисячі пішохідних стежок, а отже, кожен знайде собі щось до душі, при цьому не пробиваючись крізь натовп туристів, як у багатьох інших регіонах і парках. Звісно, є в Долині Смерті й по-справжньому популярні місця, де завжди людно. Насамперед це Бедуотер - найнижча точка Північної Америки, розташована на 85,5 метрів нижче рівня моря. Свою назву ("погана вода") вона отримала від невеликого солоного озера, яке утворюється після рідкісних злив. Швидко висихаючи, воно залишає майже ідеально рівну поверхню, повністю вкриту сіллю. Влітку ходити по ній нереально через спеку.

Зовсім інший характер поверхні на розташованих неподалік гольфових майданчиках Диявола. Таке враження, що хтось переорав землю величезним плугом і ще й посипав сіллю. Чи не сам нечистий? Тільки він здатен зіграти в гольф на такому полі. Натомість, проїжджаючи 14-кілометровою кільцевою дорогою художників і милуючись кольоровими скелями, відчуваєш, що тут попрацювали ангели. Американці ж назвали це місце - палітрою Художника.

Дуже популярний і Замок Скотті, названий на честь Вальтера Скотта - не того письменника-романтика, а авантюриста початку ХХ століття, колишнього учасника шоу "Дикий Захід". Він переконав одного мільйонера з Чикаго в тому, що неподалік залягають великі запаси золота, взявся організувати видобуток, а оселившись у розкішному будинку спонсора, оголосив себе власником маєтку і просто насолоджувався життям. Звичайно, всі знали, що Скотті - сучасний Мюнхгаузен, але ніхто, включно з мільйонерами, не намагався вигнати його з насидженого місця.

Екскурсовод замком (на вигляд теж авантюрист - в юності обійшов пішки всю Америку) показав нам прикольні пристосування, встановлені Скотті, зокрема вбудовану в двері трубу, яка ззовні розгалужується на дві. У стилі знаменитого барона, Скотті стверджував, що одного разу, скориставшись цією трубою і дробовиком, знешкодив одразу двох бандитів, які намагалися увірватися в будинок. Після смерті Вальтера в замку відкрили готель, який став дуже популярним - в основному завдяки славі господаря. Тепер там музей.

Свої послуги з надання розкоші радий запропонувати бізнес-оздоровчий комплекс "Ферніс-Крік", розташований у самому серці долини. Він складається з чудового готелю, ранчо, залу конференцій, найнижчого у світі майданчика для гольфу, тенісних кортів, чотирьох ресторанів і навіть басейну. Ось тільки ціна кусається: найдешевші кімнати коштують 325 баксів. На ранчо можна переночувати за 125, але й така вартість, як на мене, дещо зависока. Тому я вирушив у Бітті, за 68 кілометрів від Ферніс-Крік, де зупинився в дешевому мотелі.

Бітті варто відвідати бодай тому, що поруч знаходяться найвідоміше з міст-привидів - Ріоліт, названа на честь поширеного тут каменю, схожого на граніт. На початку ХХ століття неподалік знайшли перспективну жилу, що спричинило невеликий золотий бум. У 1905-му тут виникло містечко, яке швидко розвивалося. Уже через два роки його населення становило близько 10 тисяч осіб. Сюди провели електрику та залізничну колію. Побудували школу, банк вартістю понад 2 мільйони доларів (на сучасні гроші), 50 барів, 35 казино, 16 ресторанів, пошту, навіть оперний театр! У містечку виходили дві газети та журнал. Однак золото швидко вичерпалося, і в 1911 рудник закрили. На той час населення міста скоротилося до тисячі осіб, і люди продовжували залишати місто. У 1914-му станцію "Ріоліт" залишив останній поїзд, у 1916-му місту відключили електрику.

До 1920-го року тут залишилися поодинокі мешканці. Останній, якому було далеко за дев'яносто, помер у середині 20-х. Більшість споруд перенесли до Бітті або використали на будматеріали. Залишилися тільки руїни кількох будівель і ще бар, зведений із тисяч пивних пляшок. Так закінчилася історія міста, яке мало стати другим Лас-Вегасом. Тепер тут живуть лише привиди - витвори бельгійських скульпторів, експонати музею просто неба.

У парку багато й інших цікавих місць, які з різних причин менше приваблюють відвідувачів. Наприклад, вулкан Убехебе, що вибухнув близько 2000 років тому. Можливо, людей лякає нелегкий підйом на вершину і сильні вітри, які віють над кратером.

Найцікавішим із маловідвідуваних місць, на мою думку, є так званий "Майданчик для перегонів каміння", розташований у віддаленій частині парку. Тут, на дні висохлого озера розміром 2 на 4 кілометри, самі по собі пересуваються камені, за якими тягнуться довгі шлейфи зораної землі. Що їх змушує рухатися - таємниця. Одна з гіпотез припускає, що це вітер. Підтвердженням нібито є розташування слідів руху каміння вздовж переважного напрямку вітру, а також те, що після дощу поверхня колишньої водойми складається з дуже слизького мулу.

Мені було важко уявити, що саме вітер пересуває величезні брили, багато з яких важать по кілька центнерів. Але після досвіду на вершині вулкана Убехебе, коли мене ледь не здуло всередину кратера, сумніви дещо послабилися.

Ще я відвідав найвищі в штаті піщані дюни, Мозаїчний каньйон, названий так через строкату структуру його скель, і вже зібрався додому. Але Долина Смерті не хотіла мене відпускати.

Пошкодувавши грошей на дорогий бензин для своєї машини в парку, я незабаром усвідомив, що паливо швидко закінчується. Особливо коли почав підйом у гори. Усе ж якимось дивом зумів дістатися до найближчого села, і я зрозумів важливий момент: із Долиною Смерті жартувати не варто. Влітку, потрапивши в таку ситуацію, можна загинути від теплового удару. І якщо в машині вас принаймні знайдуть, то піший мандрівник, заблукавши, може залишитися тут назавжди, як тих кілька сотень невдах, яких так і не знайшли.

Їхня сумна доля не лякає справжніх героїв, учасників найважчого з існуючих супермарафонів - "Бедуотер Ран". Маршрут його завдовжки 215 кілометрів пролягає від западини Бедуотер до гори Вітні (4421 м над р.м.) - найвищої вершини в континентальній частині США (за винятком Аляски). Змагання переважно відбувається в липні - у найбільш спекотному місяці року, коли середньоденна температура становить +47°С. Далеко не кожен досягає фінішу, попри потужну підтримку з боку родичів та спонсорів. Та все ж частина учасників виграє битву зі спекою та виснаженням, при цьому вклавшись у жорсткі часові рамки. Таким відчайдушним присвячений відомий фільм "Біг на сонці".

Ви теж хочете випробувати себе? Ласкаво просимо в Долину Смерті!

Національний парк "Долина Смерті" розташований на кордоні Каліфорнії та Невади. Найкращий час для відвідування - з середини жовтня до середини травня. Дістатися можна власною або орендованою машиною. З аеропортів найближчий великий - у Лас-Вегасі. Найдешевші готелі - у містечках за межами парку, наприклад, Бітті, що в Неваді. Більшість закладів у парку (зокрема готель у Ферніс-Крік) влітку закриті через спеку. Відвідуючи долину, беріть із собою багато води і НЕ відходьте далеко від машини.